Ткач Віталій, Пшеничний Юрій.
Поселення
Липа-Вітерщина: історія та результати досліджень.
Археологічна
пам’ятка біля с. Липа Дубенського району Рівненської області в урочищі
Вітерщина (зустрічається і назва «Вітровщина») відома в літературі з середини
ХХ ст. як давньоруське поселення, виявлене М. Рудинським у 1948 р. [2, с. 39; 3
с. 51]. Однак прив’язка і докладні дані про поселення були відсутні. Авторами
було проведено роботу по уточненню даних про цю пам’ятку і нанесення її на
археологічну карту.
У фондах
Державного історико-культурного заповідника м. Дубна зберігаються два предмети
з цього урочища. Це шліфована, чотирикутна у перетині сокира-тесло з кременю
доби енеоліту (рис. 2; 2) та серп з широкою п’яткою та слідами сильного
робочого замощення (рис. 2; 1), який належить до кола епішнурових культур доби
бронзи [5, с. 162,
163]. За виявленим
у фондах Державного історико-культурного заповідника м. Дубна документом вдалося
встановити, що поселення було виявлене М. Островським у 1925 році [1]. Поселенню присвячено
кілька рядків: «В уроч. Вітровщина» вел. селище культури «висоцької» -
знаходиться багато фрагментів кераміки і неолітичні крем. знаряддя».
Під час роботи
по нанесенню топонімів с. Липа на карту, проведеної у 1999 р. експедиційним
загоном туристсько-краєзнавчого клубу «Едельвейс» Будинку дітей та молоді м.
Дубна розташування урочища Вітерщина було з’ясоване. Воно займає пологий мис Мізоцького кряжу за 600 м на південний захід від
сільської церкви (рис. 1). Ця пам’ятка обстежувалась В. Ткачем у 1994 та 2002
рр. як Липа, пункт 2.
Поселення,
зайняте городами селян, займає рівну нижчу частину пагорба, вище по схилу
виявлено сліди крем’яної майстерні доби бронзи. З поверхні було зібрано
підйомний матеріал. Окрім численних відщепів та уламків заготовок доби бронзи
було знайдено уламки двох серпів (рис. 2; 5, 6) та два вістря дротиків, одне з
яких є бракованою заготовкою (рис. 2; 3, 4). За формою їх можна віднести до
тшинецько-комарівської культури доби бронзи [4, с. 12]. Відома випадкова знахідка ще одного подібного вістря
дротика з цього пункту, зламаний кінчик вістря якого було перетворено на
ретушер. Кераміка доби бронзи з поселення представлена уламками посуду сірого
кольору, з домішкою товченого кременю. Знайдено вінчик посудини, орнаментований
парними відбитками шнура (рис. 2; 8). Цю кераміку очевидно слід віднести до
городоцько-здовбицької культури. Кам’яні гробниці цієї культури були досліджені
М. Островським біля с. Липа у 1939 р. [3, с. 51]. Ще один фрагмент кераміки має чорний колір,
домішку піску в глиняному тісті, орнамент, який складається з розчленованого
валика під вінчиком та заглиблених скошених ліній (рис. 2; 7). Цей уламок
горщика належить до культури багатоваликової кераміки [6, с. 585].
Кілька уламків
кераміки належать до могилянської групи ранньозалізного віку. Уламки горщиків
мають коричневий колір, домішку шамоту в глиняному тісті, орнамент з "перлин” під вінчиком, в
одному випадку під "перлинами” знаходився
розчленований валик (рис. 2; 10; 11). Уламок миски мав сірий колір, згладжену
поверхню, домішку шамоту в глиняному тісті та орнамент з "перлин” (рис. 2; 9).
Зібрано також
уламки гончарної кераміки слов’яно-руського часу, в тому числі вінчик горщика,
характерний для Х – початку ХІ ст. (рис. 2; 12).
Таким чином,
проведеним дослідженням було встановлено місце розташування, межі та
культурно-хронологічну належність відомої, але недостатньо описаної пам’ятки.
Література
1. Островський М. Список археологічних пам’яток Дубенщини./Рукопис. – фонди
ДІКЗ м. Дубна.
2. Ратич О. Древньоруські археологічні пам’ятки на території західних
областей УРСР. – К., 1957.
3. Свєшніков І. К. Нікольченко Ю. М. Довідник з археології України:
Ровенська область. – К.: Наукова думка, 1982.
4. Ткач В.
Крем’яні вістря тшинецько-комарівської культури з Дубенщини. // Минуле і
сучасне Волині і Полісся. Сторінки воєнної історії краю. Науковий збірник:
Випуск 30: Матеріали ХХХ Всеукраїнської науково-практичної історико-краєзнавчої
конференції, 24-25 березня 2009 р. – Луцьк, 2009. – с. 11-14.
5. Ткач В.
Крем’яні жниварські знаряддя доби неоліту, енеоліту, бронзи та ранньозалізного
віку за матеріалами з Дубенщини.// Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. До
150-річчя від дня народження Д.І. Яворницького. Випуск 3. – (Матеріали наукової
конференції 24-25. 11. 2005 р.). – Рівне: Волинські обереги, 2005 – с.162 –
167.
6. Ткач В. Пам’ятки доби
ранньої бронзи в середній течії р. Ікви (культури шнурової кераміки). //
Охріменко Г., Скляренко Н., Каліщук О.,
Ткач В., Романчук О. Олександр Цинкаловський та праісторія Волині. –
Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2007. – с. 571-709. 
Рис. 1.
Розташування та план поселення Липа-Вітерщина. 
Рис. 2. Знахідки
з поселення Липа-Вітерщина: 1-6 – кремінь; 7-12 – кераміка.
| 
