Ткач Віталій, Пшеничний Юрій. Поселення Липа-Вітерщина: історія та результати досліджень. - Спільні публікації - Каталог статей - Персональный сайт
Середа, 22.02.2017, 3:38:28Головна | Реєстрація | Вхід

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Наше опитування

Як ви ставитесь до колекціонерів археологічних артефактів?
Всього відповідей: 210

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Каталог статей
Головна » Статті » Спільні публікації

Ткач Віталій, Пшеничний Юрій. Поселення Липа-Вітерщина: історія та результати досліджень.

Ткач Віталій, Пшеничний Юрій.

 

Поселення Липа-Вітерщина: історія та результати досліджень.

 

Археологічна пам’ятка біля с. Липа Дубенського району Рівненської області в урочищі Вітерщина (зустрічається і назва «Вітровщина») відома в літературі з середини ХХ ст. як давньоруське поселення, виявлене М. Рудинським у 1948 р. [2, с. 39; 3 с. 51]. Однак прив’язка і докладні дані про поселення були відсутні. Авторами було проведено роботу по уточненню даних про цю пам’ятку і нанесення її на археологічну карту.

У фондах Державного історико-культурного заповідника м. Дубна зберігаються два предмети з цього урочища. Це шліфована, чотирикутна у перетині сокира-тесло з кременю доби енеоліту (рис. 2; 2) та серп з широкою п’яткою та слідами сильного робочого замощення (рис. 2; 1), який належить до кола епішнурових культур доби бронзи [5, с. 162, 163]. За виявленим у фондах Державного історико-культурного заповідника м. Дубна документом вдалося встановити, що поселення було виявлене М. Островським у 1925 році [1]. Поселенню присвячено кілька рядків: «В уроч. Вітровщина» вел. селище культури «висоцької» - знаходиться багато фрагментів кераміки і неолітичні крем. знаряддя».

Під час роботи по нанесенню топонімів с. Липа на карту, проведеної у 1999 р. експедиційним загоном туристсько-краєзнавчого клубу «Едельвейс» Будинку дітей та молоді м. Дубна розташування урочища Вітерщина було з’ясоване. Воно займає пологий мис Мізоцького кряжу за 600 м на південний захід від сільської церкви (рис. 1). Ця пам’ятка обстежувалась В. Ткачем у 1994 та 2002 рр. як Липа, пункт 2.

Поселення, зайняте городами селян, займає рівну нижчу частину пагорба, вище по схилу виявлено сліди крем’яної майстерні доби бронзи. З поверхні було зібрано підйомний матеріал. Окрім численних відщепів та уламків заготовок доби бронзи було знайдено уламки двох серпів (рис. 2; 5, 6) та два вістря дротиків, одне з яких є бракованою заготовкою (рис. 2; 3, 4). За формою їх можна віднести до тшинецько-комарівської культури доби бронзи [4, с. 12]. Відома випадкова знахідка ще одного подібного вістря дротика з цього пункту, зламаний кінчик вістря якого було перетворено на ретушер. Кераміка доби бронзи з поселення представлена уламками посуду сірого кольору, з домішкою товченого кременю. Знайдено вінчик посудини, орнаментований парними відбитками шнура (рис. 2; 8). Цю кераміку очевидно слід віднести до городоцько-здовбицької культури. Кам’яні гробниці цієї культури були досліджені М. Островським біля с. Липа у 1939 р. [3, с. 51]. Ще один фрагмент кераміки має чорний колір, домішку піску в глиняному тісті, орнамент, який складається з розчленованого валика під вінчиком та заглиблених скошених ліній (рис. 2; 7). Цей уламок горщика належить до культури багатоваликової кераміки [6, с. 585].

Кілька уламків кераміки належать до могилянської групи ранньозалізного віку. Уламки горщиків мають коричневий колір, домішку шамоту в глиняному тісті, орнамент з "перлин під вінчиком, в одному випадку під "перлинами знаходився розчленований валик (рис. 2; 10; 11). Уламок миски мав сірий колір, згладжену поверхню, домішку шамоту в глиняному тісті та орнамент з "перлин (рис. 2; 9).

Зібрано також уламки гончарної кераміки слов’яно-руського часу, в тому числі вінчик горщика, характерний для Х – початку ХІ ст. (рис. 2; 12).

Таким чином, проведеним дослідженням було встановлено місце розташування, межі та культурно-хронологічну належність відомої, але недостатньо описаної пам’ятки.

 

Література

 

1. Островський М. Список археологічних пам’яток Дубенщини./Рукопис. – фонди ДІКЗ м. Дубна.

2. Ратич О. Древньоруські археологічні пам’ятки на території західних областей УРСР. – К., 1957.

3. Свєшніков І. К. Нікольченко Ю. М. Довідник з археології України: Ровенська область. – К.: Наукова думка, 1982.

4. Ткач В. Крем’яні вістря тшинецько-комарівської культури з Дубенщини. // Минуле і сучасне Волині і Полісся. Сторінки воєнної історії краю. Науковий збірник: Випуск 30: Матеріали ХХХ Всеукраїнської науково-практичної історико-краєзнавчої конференції, 24-25 березня 2009 р. – Луцьк, 2009. – с. 11-14.

5. Ткач В. Крем’яні жниварські знаряддя доби неоліту, енеоліту, бронзи та ранньозалізного віку за матеріалами з Дубенщини.// Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. До 150-річчя від дня народження Д.І. Яворницького. Випуск 3. – (Матеріали наукової конференції 24-25. 11. 2005 р.). – Рівне: Волинські обереги, 2005 – с.162 – 167.

6. Ткач В. Пам’ятки доби ранньої бронзи в середній течії р. Ікви (культури шнурової кераміки). // Охріменко Г., Скляренко Н., Каліщук О.,  Ткач В., Романчук О. Олександр Цинкаловський та праісторія Волині. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2007. – с. 571-709.


Рис. 1. Розташування та план поселення Липа-Вітерщина.


Рис. 2. Знахідки з поселення Липа-Вітерщина: 1-6 – кремінь; 7-12 – кераміка.

Категорія: Спільні публікації | Додав: duben (09.01.2010)
Переглядів: 943 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017 | Хостинг від uCoz