Ткач В. Знахідки кам’яного віку з багатошарового поселення Панталія-2. - Мої статті - Каталог статей - Персональный сайт
Середа, 22.02.2017, 3:35:00Головна | Реєстрація | Вхід

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Наше опитування

Як ви ставитесь до колекціонерів археологічних артефактів?
Всього відповідей: 210

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Ткач В. Знахідки кам’яного віку з багатошарового поселення Панталія-2.

Віталій Ткач

 

Знахідки кам’яного віку з багатошарового поселення Панталія-2

 

Багатошарова пам’ятка Панталія – 2 знаходиться на південь від с. Панталія Дубенського району Рівненської області в урочищі Острів. Вона займає західний край видовженого мису правого берега заплави р. Ікви та р. Липки при впадінні останньої в Ікву, який тягнеться з півночі на південь (рис. 1). Геологічна будова цього місця складна – в основі пагорба лесовий мис, а з західного, найбільш заселеного в давнину краю – піщаний намив, що утворився ще у доісторичні часи. Мис такої будови є рідкісним явищем на Дубенщині, відомий лише один подібний, біля с. Птича.

Пам’ятка  була виявлена у 1998 році В. Ткачем. Починаючи з цього року вона регулярно обстежувалась, з поверхні збирався підйомний матеріал, що дозволило накопичити значну колекцію археологічних знахідок. Предмети виявлені на пам’ятці були передані  в фонди державного історико-культурного заповідника міста Дубна та Рівненського обласного краєзнавчого музею. Обстеження проводилось В. Ткачем, А Бардецьким та учнями туристько-краєзнавчого гуртка і секції МАН «Археологія».

До періоду фінального палеоліту належить група знарядь, частина з яких вкрита патиною, частина не патинована. Патинованість виробів на цій пам’ятці часто залежить від умов залягання конкретного предмета і не завжди є показником давності.

    Нуклеус  човноподібної форми з двома ударними площадками і зустрічним напрямом сколюванням пластин. Такі нуклеуси є характерними для свідерської культури (рис. 2; 11) [1, 2003, с. 303].

    Вістря стріл представлені двома виробами на пластинах. Перший наконечник вкритий слабкою біло-блакитною патиною, має верболистну форму, виготовлений на свідерській пластині (рис. 2; 2), черешок невиділений, підтесаний ретушшю на черевці, що характерно для свідерських наконечників. Другий наконечник вкритий коричневою патиною, має чітко виділений черешок, сформований крутою ретушшю по спинці пластини, на черевці ретуш відсутня (рис. 2; 3). Аналогічні цьому наконечнику можна знайти серед виробів красносільської культури [1, с. 302].

    Сокира виготовлена на природному уламку кременю вкритому глибокою жовтою патиною, що вказує на його походження з Малого Полісся. Зручну трапецієвидну форму уламка було використано для виготовлення знаряддя, для чого крупними сколами було підтесано одну із сторін уламка для надання йому довершеної форми, дрібними сколами сформоване лезо і крутою ретушшю з обох боків – перехват (рис 2;1). Лезо сокири має сліди використання, частина його втрачена. Сокири з перехватом є характерними виробами свідерської культури.

    Скребки виготовлені на пластинах і відщепах. До фінального палеоліту належать два вироби на відщепах один з яких має округлу форму є вкритий білою патиною (рис. 2;7). Інших скребок на видовженому відщепі вкритому блакитною патиною є кінцевим, однак ретушшю оброблені його сторони (рис. 2;8). До цього періоду очевидно можна віднести непатиновані кінцеві скребки на пластинах, які мають широкі ударні площадки сколів (рис.2;9; рис. 3;6,7), однак вони можуть належати до пізнішого часу.

    Різці. До фінального палеоліту відносимо кілька різнотипних виробів, вкритих легкою патиною. Серед них є серединний різець на товстій пластині (рис. 2;4), кутовий різець на пластині, можливо поєднаний із скобелем (рис. 2;5) і бічний двохсторонній різець на товстому сколі (рис. 2;6). Останній виріб має сліди пошкоджень від роботи на лезі та підправок додатковими різцевими сколами. До цієї ж категорії слід віднести кілька різцевих відщепів, вкритих патиною, які були знайдені на території пам’ятки.

 Скобель на неправильній пластині вкритий патиною, очевидно також належить до цього періоду (рис. 2;10).

Крем’яні вироби мезолітичного часу території Волині часто не відрізняються від неолітичних, що обумовлені впливом мезолітичної крем’яної технології на формуванні неолітичної, тож розглядати їх ми будемо в одній групі.

Нуклеуси. Виявлено два екземпляри, один з яких має конічну форму і призначений для сколювання пластин (рис.3; 1). Інший нуклеус трапецієвидної форми, призначений скоріш для сколювання коротких пластиноподібних відщепів, має похилу ударну площадку (рис. 3; 2). На ньому ж простежено невдалу спробу сформувати ще одну площадку, протилежну діючій, що призвело до вищерблення нуклеуса багатьма дрібними сколами.

    Пластини знайдені у великій кількості, сколені з нуклеусів, які мали одну ударну площадку, мають невелику товщину і правильну огранку (рис. 3; 11). Трапляються також мікропластини. На деяких пластинах помітні сліди спрацювання у вигляді дрібних вищербин, що вказує на використання їх як знарядь без вторинної обробки. Такі знаряддя виконували функцію ножів, а короткі пластинки та уламки пластин могли використовуватися як вкладні до комбінованих знарядь.

Вістря з скошеним краєм виготовлене на мікропластині (рис. 3; 3). Такі вироби характерні для мезолітичних культур, однак трапляються і у Волинській неолітичній культурі [3, с. 43-44].

    Скребки виготовлені на тонких пластинах, робочі леза сформовані ретушшю на кінці (рис. 3; 5; рис. 4; 1, 14, 16). Інший тип скребків пов’язаний з мезолітичною традицією. Це кінцеві скребки з дещо скошеними лезами на коротких пластиноподібних сколах (рис. 3; 4). Частина скребків виготовлена на відщепах (рис. 4; 2-5). Вони дещо різноманітніші від скребків на пластинах – є екземпляри із скошеним лезом, ретуш часто заходить на боки, або вкриває весь периметр. Аналогії цим скребкам знайдені на поселенні Заболоття-2, в межах зафіксованої плями з матеріалами культури лінійно-стрічкової кераміки.

    Різці виготовлені на тонких пластинах, різняться за формою хоч і всі належать до типу кутових. Є варіанти виготовлення різця на краях зламаної пластини (рис. 3; 9, 10: рис. 4; 6), іноді на протилежних сторонах (рис. 3; 8, 10; рис. 4; 15). Один різець має підтесану ретушшю сторону (рис. 3; 10), є також поєднання різців з скобелем (рис. 3; 8; рис. 4;6). Відходами виробництва різців були різцеві відщепи, кілька яких знайдено на поселенні.

Скобелі. Окрім вже згаданих різців-скобелів знайдено також скобель, виготовлений на мікропластинці (рис. 3; 4). Очевидно цих виробів було більше, однак їх не вдалося виділити із значної кількості знайдених виробів на дрібних відщепах. Ще два скобелі на дрібних пластинах також належать до цієї групи (рис. 4; 7, 9).

 Вироби на відщепах доби мезоліту, неоліту визначити досить складно, тим більше що функція значної частини з них не визначена. Однак деякі з виробів мають аналогії серед знайдених на поселенні Заболоття – 2, де виявлено окреме їх скупчення разом з уламками посуду культури лінійно-стрічкової кераміки. Це дозволило віднести до цієї культури кілька таких виробів з Панталії – 2 (рис. 3;15; рис. 4;10-13, 17-19).

Вкладні серпів можна впевнено віднести до доби неоліту. Вони виготовлені на уламках пластин шляхом підтесування зламів ретушшю і мають характерне кутове залощення робочих країв (рис. 3; 16-18). Подібні вироби знайдено на інших поселеннях культури лінійно-стрічкової кераміки Дубенщини – Мирогоща-3, Нараїв, Заболоття-2 та Тараканів-2 [4, с. 162]. Подібні вкладні використовувались для виготовлення набірного леза серпа, рукоять якого була зроблена з дерева або рогу. Кутова поліровка вказує на те, що лезо було сформоване у вигляді зубців [4, с. 164].

Кераміка доби неоліту. Фрагменти посуду неолітичного часу є частою знахідкою на пам’ятці, але небагато з них є придатними для аналізу. Відібрано вінчики посудин та стінки з орнаментом. Більшість з них належить до культури лінійно-стрічкової кераміки. Ці уламки мають сірий, рідше коричневий колір, зазвичай добре вигладжену поверхню, домішку піску, іноді з дрібними зернами шамоту в глиняному тісті. Товстіші уламки мають також домішку посіченої трави, яка відображається у вигляді відбитків після випалу. Такий посуд вважається кухонним [2, с. 130]. Серед форм переважають посудини з загнутими до середини вінцями, яйцеподібної форми (рис. 5; 1-4, 7-9, 11, 15). Два вінчики належать мискам лійчастої форми (рис. 5; 5, 6). Орнамент складається з заглиблених ліній та ямок (рис. 5; 9-13, 15), пальцево-нігтевих вдавлень (рис. 5; 7, 8), валика (рис. 5; 14), або незначного потовщення стінки (рис. 5; 5).

Ще два уламки відрізняються від більшості зібраних на поселенні. Вони мають коричневий колір, домішку піску та органіки в глиняному тісті, поганий випал. Вінчик горщика має орнамент з насічок на вінчику та проколів під ним (рис. 5; 16), стінка вкрита рядами дрібного штампу. Така кераміка має аналогії у Волинській неолітичній культурі [3, с. 55-57].

Зібрані та описані матеріали з багатошарової пам’ятки Панталія-2 дозволяють визначити етапи її заселення у кам’яному віці.

До першого етапу належать знахідки доби фінального палеоліту. За винятком одного наконечника стріли весь інвентар цього часу належить до свідерської культури. Найближчими стоянками цієї культури є Дубно-Сурмичі-3 та Івання-1. Більш ранній наконечник належить до красносільської культури, яка є ранішою за свідерську, однак він виготовлений на тоншій і правильнішій пластинці, ніж наконечники з красносільської стоянки Птича-3. Його наявність в збірці може свідчити про присутність у свідерських колективах мисливців нащадків красносільців, які частково зберегли свої технічні традиції виготовлення знарядь, або ж про короткочасне відвідування цього мису у період існування красносільської культури.

Другий етап маловиразний, його можливо віднести лише до періоду мезоліту. Для регіону середньої течії р. Ікви характерні знахідки невеликої кількості мезолітичних виробів на пам’ятках Дубно-Сурмичі-2, Дубно-Сурмичі-3, Дубно-Волиця, Клюки-2, Клюки-3,  Панталія-1 та інших. В жодному з цих випадків культуру визначити не вдалося. Це може свідчити про використання цієї території в мезолітичний час для короткочасних стоянок, населення тут не затримувалося. Єдиним винятком є стоянка Дубно - острів Дубовець, де знайдено значну кількість матеріалів ранньомезолітичного часу. Стоянки доби мезоліту на Дубенщині розташовані в межах Малого Полісся.

Третім етапом є доба неоліту, коли тут існувало поселення культури лінійно-стрічкової кераміки. Зібрано чимало матеріалів, що дозволяє стверджувати тривалість його існування. Одним з занять населення цієї культури було землеробство, про що яскраво свідчать вкладні серпів. Знайдено також кераміку Волинської неолітичної культури. Очевидно це свідчить про активні контакти між носіями неолітичних культур Волині, зважаючи, що таку кераміку було знайдено і в неолітичному скупченні на поселенні Заболоття-2.

 

Список ілюстрацій

 

Рис. 1. Поселення Панталія-2 на топографічних картах.

Рис. 2. Панталія, пункт 2. Крем’яні вироби доби фінального палеоліту: 1 – сокира; 2 – вістря стріли свідерського типу; 3 – вістря стріли красносільського типу; 4-6 – різці; 7-9 – скребки; 10 – скобель; 11 – нуклеус свідерського типу.

Рис. 3. Панталія, пункт 2. Крем’яні вироби доби фінального палеоліту та мезоліту – неоліту: 1, 2 – нуклеуси; 3 – вістря з скошеним краєм; 4-7 – скребки; 8,10 – різці; 9 – різець-скобель; 11-13 – ножі; 14 – скобель; 15 – знаряддя; 16-18 – вкладні неолітичних серпів.

Рис. 4. Панталія, пункт 2. Крем’яні вироби доби мезоліту – неоліту: 1-5, 8, 14, 16 – скребки; 6, 15 – різці; 7, 9, 12 – скобелі; 10, 11, 13, 17-19 – знаряддя.

Рис. 5. Панталія, пункт 2. Кераміка доби неоліту: 1-15 – культури лінійно-стрічкової кераміки; 16, 17 – Волинської неолітичної культури.

 

Література

 

1.     Залізняк Л.Л., Ткач В.В. Нова стоянка красносільської культури Птича–3 на Рівненщині. // Кам’яна доба України. Вип. 4, К.: Шлях,  2003. – с. 302 – 305.

2.     Захарук Ю. Н., Телегин Д. Я. Культура линейно-ленточной керамики.// Археология Украинской ССР. – Том 1. – К., «Наукова думка», 1985. – с. 126-133.

3.      Охріменко Г. В. Волинська неолітична культура. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001. – 154 с.

4.      Ткач В. Крем’яні жниварські знаряддя доби неоліту, енеоліту, бронзи та ранньозалізного віку за матеріалами з Дубенщини.// Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. До 150-річчя від дня народження Д.І. Яворницького. Випуск 3. – (Матеріали наукової конференції 24-25. 11. 2005 р.). – Рівне: Волинські обереги, 2005 – с.162 – 167.

Рис. 1.


Рис. 2


Рис. 3


Рис. 4


Рис. 5

Категорія: Мої статті | Додав: duben (08.10.2011)
Переглядів: 968 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017 | Хостинг від uCoz