П'ятниця, 29.03.2024, 3:17:17Головна | Реєстрація | Вхід

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Наше опитування

Як ви ставитесь до колекціонерів археологічних артефактів?
Всього відповідей: 236

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Каталог статей
Головна » Статті » Спільні публікації

Ткач В., Вашета М., Черницький О. Результати археологічної розвідки біля с. Устя.

Ткач В., Вашета М., Черницький О.

 

Результати археологічної розвідки біля с. Устя

 

Восени 2010 року в Корецькому районі Рівненської області працівниками ДП «Волинські старожитності» та Рівненського обласного краєзнавчого музею було проведено археологічні розвідки в рамках роботи над Зводом пам’яток історії та культури. Одним із загонів цієї експедиції у складі авторів було обстежено район села Устя, при впадінні р. Корчик в р. Случ. Було оглянуто відомі археологічні пам’ятки біля цього села, зокрема місцезнаходження давньоруського городища (Устя, пункт 1) і курганний могильник та цвинтар ХVІІ - ХVІІІ ст.  з кам’яними хрестами (Устя, пункт 2), Біля одного з хрестів виявлено сліди свіжого грабіжницького шурфа прямокутної форми, розмірами 1,4х1 м. В пересипаній землі виявлено два залізні цвяхи від труни, квадратні у січенні (рис. 1; 1). Окрім того, при розвідках було обстежено кілька давніх поселень:

Устя, пункт 3. Пам’ятка займає окреме невисоке підвищення на лівому березі р. Случ, поруч з лісгоспом, за 0,9 км на північний схід від місцевої церкви. Розміри поселення 100х50 м, площа задернована і частково заросла молодим лісом. Від надзаплавної тераси підвищення  відділяє заболочений рукав, що дозволяє стверджувати, що в давнину ця ділянка була островом між основним руслом р. Случ і старицею. На площі поселення, ближче до р. Случ, було закладено шурф розмірами 1х1 м, який показав наступну стратиграфію:

Від 0 – до глибини -0,2 м йшов дерновий шар темно-сірого кольору без знахідок, від глибини -0,2 м до глибини -0,5 м йшов культурний шар темно-сірого кольору у якому було  зібрано уламок кераміки коричневого кольору з домішкою піску та крем’яну пластину з ретушшю доби неоліту (рис. 1; 2), залізні скоби пізньосередньовічного (?)  часу. На глибині -0,5 м починався шар материкового суглинку темно-коричневого кольору.

Устя, пункт 4. Пам’ятка займає низький край мису при впадінні р. Корчик в р. Случ, на правому березі Случі і лівому – Корчика, під городищем. Площа поселення близько 500х100 м, частково зайнята приватними городами селян, частково задернована і використовується як пасовисько. При поверхневому обстеженні розораної частини поселення було зібрано одноплощадковий непатинований нуклеус з сірого волинського кременю (рис. 1; 3), який належить до доби мезоліту, ліпну кераміку доби бронзи сірого та коричневого кольору, з домішкою піску та кременю в глиняному тісті, яку, очевидно, слід віднести до городоцько-здовбицької культури. Зібрано також уламки ліпного посуду коричневого кольору, з домішкою піску та жорстви в глиняному тісті, гончарну кераміку світло-сірого та коричневого кольору з домішкою піску в глиняному тісті, яку за характерною валикоподібною формою оформлення вінчиків посудин слід віднести до  ХІІ-ХІІІ ст. (рис. 1; 5-7), гончарну кераміку ХІV-ХІХ ст., серед якої є зразки високоякісного посуду, виготовлені на швидкому гончарному крузі, вкриті зеленою та жовтою поливою і штамповим орнаментом (рис. 1; 10), а також уламки неякісного посуду з значними домішками жорстви та крупного піску, які належать до так званої «післямонгольської» кераміки, яка побутувала в ХІV  - ХVІІ ст. (рис. 1; 8, 9).  Знайдено також фрагмент глиняної люльки сірого кольору з слідами зеленої поливи (рис. 1; 4), монети – мідні соліди другої половини ХVІІ ст.  На розораній поверхні видно сліди давніх споруд у вигляді скупчень печини.

Устя, пункт 5. Пам’ятка займає край невисокої надзаплавної тераси лівого берега р. Корчик, з скелястою основою, за 100 м на північ від мосту, біля старого млина, за 200 м на південний схід від церкви. Площа поселення близько 200х80 м, зайнята приватними городами селян. При поверхневому обстеженні площі поселення зібрано ліпну кераміку коричневого кольору, з домішкою піску, шамоту і жорстви в глиняному тісті, ліпну кераміку світло-сірого кольору з домішкою піску (рис. 1; 11), гончарну кераміку коричневого кольору з домішкою дрібного піску в глиняному тісті, яку за формою вінчика можна віднести до ХІІІ ст. (рис. 1; 12), гончарну кераміку ХІV-ХІХ ст., серед якої є зразки високоякісного посуду, виготовлені на швидкому гончарному крузі, вкриті зеленою та жовтою поливою і штамповим орнаментом, а також уламки неякісного посуду з значними домішками жорстви та крупного піску, які належать до так званої «післямонгольської» кераміки, яка побутувала в ХІV  - ХVІІ ст. (рис. 1; 13, 14).

Устя, пункт 6. Пам’ятка займає край високої правобережної тераси р. Корчик з лесовою основою, за 0,6 км на схід від церкви. Розміри пам’ятки близько 250х100 м, площа повністю використовується під приватні городи селян. При поверхневому обстеженні площі поселення зібрано два патиновані кінцеві скребки з кременю доби мезоліту, виготовлені на коротких пластинах (рис. 1; 15, 16), кераміку вельбарської культури – ліпну, сірого кольору, з добре згладженою, іноді підлощеною поверхнею, домішкою дрібного піску та дрібної жорстви в глиняному тісті, серед якої виділяються уламки верхніх частин посудин із загнутими всередину вінцями, характерні для цієї культури (рис. 1; 17-20) та гончарну, представлену уламком високоякісної, виготовленої з добре відмуленої глини сіролощеної миски провінційно-римського типу та дрібними фрагментами шерехатої кераміки сірого кольору з домішкою крупного піску в глиняному тісті (рис. 1; 21); гончарну кераміку коричневого кольору з домішкою дрібного піску в глиняному тісті, яку за формою вінчика можна віднести до ХІІІ-ХІV ст. (рис. 1; 22), вінчик білоглиняного високоякісного горщика ХVІІ ст., вкритого всередині жовтою поливою (рис. 1; 23).

Устя, пункт 7. Пам’ятка займає невисокий мис чоботоподібної форми з лесовою основою на правому березі річок Случ і Корчик при їх злитті. Розміри пам’ятки близько 400х50 м, площа повністю використовується під приватні городи селян. Культурний шар інтенсивний при основі мису, на березі р. Случ, в сторону р. Корчик значно слабшає. При поверхневому обстеженні зібрано ліпну кераміку городоцько-здовбицької культури доби бронзи світло-сірого кольору, із згладженою поверхнею та домішкою дрібного піску в глиняному тісті, ліпну кераміку зарубинецької культури коричневого кольору, з нерівною поверхнею та домішкою крупних зерен шамоту в глиняному тісті, серед якої виділяється характерний для цієї культури фрагмент вінчика горщика з дугоподібною, відігнутою назовні шийкою (рис. 1; 24), фрагмент придонної частини ранньогончарного горщика Х – початку ХІ ст., коричневого кольору, з домішкою піску в глиняному тісті; гончарну керамікудругої половини ХІ – першої половини ХІІІ ст., серед якої виділяються фрагмент високоякісної білоглиняної посудини з каолінової глини з характерним валикоподібним вінчиком та сіроглиняний фрагмент горщика з сильно відігнутим назовні простим вінцем (рис. 1; 25, 26).

Устя, пункт 8. Пам’ятка займає край правобережної надзаплавної тераси р. Корчик, яка складається тут з лесового ґрунту з деякою домішкою супіску,  за 250 м на південний схід від мосту. Розміри пам’ятки близько 100х70 метрів, культурний шар неінтенсивний. Площа поселення зайнята приватними городами селян. При поверхневому обстеженні було зібрано кераміку – фрагменти стінок ліпного посуду коричневого кольору з домішкою шамоту в глиняному тісті.

Устя, пункт 9. Пам’ятка займає край правобережної тераси р. Случ, за 2 км на північний захід від церкви. Площа поселення близько 400х50 метрів, культурний шар неінтенсивний. При поверхневому обстеженні пам’ятки було зібрано кераміку – фрагменти стінок ліпного посуду коричневого кольору з домішкою шамоту в глиняному тісті.

Результатами досліджень стали виявлені в трьох пунктах матеріали доби мезоліту. Очевидно тут є стоянки цього часу, однак для зборів повноцінної колекції необхідне неодноразове обстеження цих пам’яток. На двох поселеннях було виявлено матеріали, очевидно пов’язані з городоцько-здовбицькою культурою доби бронзи, на більшості пам’яток – ліпну кераміку, яка, очевидно, датується раннім залізним віком, на одній – кераміку зарубинецької культури. Досить цікавим є поселення вельбарської культури давніх германців, яке за виявленим матеріалом можна датувати кінцем ІІ – ІІІ ст. Матеріали середньовічного часу очевидно пов’язані з існуванням городища.

 

Рис. 1. Матеріали, виявлені при розвідці: 1 – Устя, п. 2, цвях з грабіжницького шурфа, 2 – Устя, п. 3, 3-10 – Устя, пункт 4, 11-14 – Устя, пункт 5, 15-21 – Устя, пункт 6, 22-26 – Устя, пункт 7; 1 – залізо, 2, 3, 15, 16 – кремінь, 4-14, 17-26 – кераміка.

Категорія: Спільні публікації | Додав: duben (05.05.2013)
Переглядів: 1063 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 1
1 Chester3101  
0
Все добре, от тільки працівники ДП «Волинські старожитності» та Рівненського обласного краєзнавчого музею не вміть визначити де лівий, а де правий берег річки )))))))))

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024 | Хостинг від uCoz