Ткач Віталій
Ремонт та
реутилізація крем'яних сокир населенням доби бронзи Волині.
Сокири та сокири-тесла з кременю є звичними знахідками на
поселеннях культур епішнурового горизонту доби бронзи на Волині. Вони мають
трапецієвидну форму є лінзоподібними або
овальними в перетині. Лезова частина та
рідше бічні площини шліфовані. Зазвичай дослідження цих виробів обмежується
описом, у кращому разі вимірами. Проте, як показали ретельніші дослідження,
вироби з кременю часто ремонтувались, або перероблялись в інші за призначенням знаряддя. Сліди
ремонту та реутилізації було виявлено на багатьох сокирах, виявлених під час археологічних розкопок та розвідок на
Волині в останні десятиліття.
Ремонт
сокир. Сліди ремонту є на
більшості сокир, які були у вжитку. Найбільш
поширеною причиною ремонту лезової частини було вищерблення леза (рис. 4; 3). У
цьому випадку лезо наново ретушувалось і зашліфовувалось. У деякий випадках
ремонт не було завершено (рис. 1; 1; рис. 2; 2, 4; рис. 4; 6). Значна поломка
леза призводила до потреби переробки сокири. На великій сокирі з поселення
межановицької культури Дубно-Вигнанка добре помітні сліди потужного зламу,
внаслідок якого з лезової частини сколовся великий відщеп, який зняв частину
леза, бік та заднюю частину сокири. Майстер відновив сокиру, заново виготовивши
за допомогою двобічниого ретушування лезо і відшліфувавши лезову частину знаряддя,
після чого сокира функціонувала до нової значної поломки (рис. 3; 1). Внаслідок
багатьох переробок сокири іноді ставали мініатюрними (рис. 4; 5),
перетворювались в долота (рис. 4; 10) в окремих випадках кут загострення леза
ставав надто великим, щоб сокирою можна було ефективно працювати (рис. 3; 4).
Не виключено, що в останньому випадку сокиру виготовлено при оволодінні
навиками виробництва знарядь. Частим випадком при використанні сокир була
поломка задньої частини (рис. 3; 3). Сліди зносу у вигляді затертості і
вищербин на обламаному кінці вказують на подальше використання деяких сокир без
ремонту, однак при можливості обламана п’ятка ретушувалась без врахування
симетрії сокири (рис. 4; 9). Подібного ремонту зазнавали і заготовки сокир,
пошкоджені при виготовленні (рис. 4; 4). Частина знайдених сокир має навмисно
потоншений ретушшю тулуб, внаслідок чого лезова частина набувала
лопаткоподібної форми (рис. 4; 7). Очевидно в таких випадках переробка була
обумовлена необхідністю вставки крем’яної частини сокири в іншу рукоять.
Переробка сокир на інші знаряддя.
В багатьох випадках виявлені сокири перероблялись на інші інструменти. Причиною
переробки найчастіше була поломка сокири. З уламків виготовляли відбійники
(рис. 1; 2), скобелі (рис. 4; 8) та клини для розщеплення дерева або кістки
(рис. 1; 3, 4; рис. 2; 5, 6). В багатьох випадках переробки зазнали цілі
сокири, заготовки та сокири з незначними пошкодженнями. У переважній більшості
сокири перероблялись на стамески шляхом ретушування лезової частини під кутом
до одної з бічних сторін (рис. 4; 2). На поселенні городоцько-здовбицької
культури Жорнів-10 сокиру було перероблено на розвертку шляхом утворення
жалоподібного леза з протилежним ретушуванням (рис. 3; 2). На поселеннях
епішнурових культур Тараканів-3 та Аршичин-2 та Рованці-Гнідавська гірка виявлено серпи,
виготовлені з сокир (рис. 2; 3, 7). Подібну переробку на поселенні Торчин
виявив М. А. Пелещишин [1; с. 100]. Сколоті з лезових частин сокир відщепи
також слугували для виготовлення знарядь. На волинських поселеннях виявлено
скребки (рис. 1; 5, 6; рис. 3; 5, 9), скобелі (рис. 3; 7), ножі (рис. 3; 6, 8)
та вістря стріли (рис. 3; 10). З поселення Шепель-4 походить також виріб, який
був перероблений з сокири на серп, пізніше з нього було виготовлено вістря
дротика. Окрім сокир,
переробки зазнавали і інші двобічні знаряддя – на Волині відомі знахідки
наконечників дротиків, виготовлених з серпів та ретушерів, виготовлених з
зламаних або бракованих при виготовленні наконечників дротиків [3;
с. 603]. Подібна практика існувала і в пізній період доби бронзи на Волині, в
середовищі тшинецько-комарівської культури [2; с. 12].
Окремо
слід зауважити, що більша частина перероблених сокир виявлена на поселеннях,
жителі яких не відчували недостатку в кремені. На більшості з поселень
Дубенщини та в Хрінниках діяли майстерні по виготовленню біфаціальних знарядь.
В окремих випадках ці майстерні мали потужний характер і були значними
кременярськими осередками, які постачали навколишні общини готовими виробами і
«товарними заготовками» - виготовленими але невідшліфованими сокирами,
найбільшу кількість яких виявлено на поселенні Дубно-Волиця і в окремих
випадках – на інших поселеннях середньої течії р. Ікви. Тож причиною
реутилізації часто цілих або незначно пошкоджених знарядь не міг бути тільки
брак сировини, хоч на поселеннях, бідних кременем (Шепель-3 на р. Серні) ця
обставина могла грати важливу роль. Причиною часто помічених випадків виготовлення знарядь на відщепах, сколотих з
шліфованих лез сокир могла бути їх зручність – ці відщепи практично завжди
прямі, а шліфовка знімала огранку спинки, яка заважала при ріжучих операціях.
Список
ілюстрацій
Рис.
1. Знаряддя з кременю: 1-4 – Хрінники-11; 5, 6 – Хрінники-8.
Рис.
2. Знаряддя з кременю: 1, 7 – Аршичин-2; 2 – Тараканів-8; 3 – Тараканів-3; 4 –
Заруддя-1; 5 – Хрінники-11, яма 3; 6 – Хрінники-8.
Рис.
3. Знаряддя з кременю: 1 – Дубно-Вигнанка; 2 – Жорнів-10; 3 – Семидуби-1; 4 –
Дубно-звірогосподарство; 5-7 – Рівне-вул. Чорновола; 8 – Тараканів-5; 9 –
Шепель-3; 10 – Панталія-2.
Рис.
4. Знаряддя з кременю: 1-6 – Дубно-Волиця; 7, 10 – Дубно-звірогосподарство; 8,
9 – Тараканів-2.
Джерела
та література 1. Пелещишин
М. А. Нові поселення стжижовської культури на Волині.//Археологія. - №1. –
1971. – с. 89-103. 2. Ткач В. Крем’яні вістря
тшинецько-комарівської культури з Дубенщини. // Минуле і сучасне Волині і
Полісся. Сторінки воєнної історії краю. Науковий збірник: Випуск 30: Матеріали
ХХХ Всеукраїнської науково-практичної історико-краєзнавчої конференції, 24-25
березня 2009 р. – Луцьк, 2009. – с. 11-14. 3. Ткач
В. Пам’ятки доби ранньої бронзи в
середній течії р. Ікви (культури шнурової кераміки). // Охріменко Г., Скляренко
Н., Каліщук О., Ткач В., Романчук О.
Олександр Цинкаловський та праісторія Волині. – Луцьк: Волинська обласна
друкарня, 2007. – с. 571-709.
Рис. 1
Рис. 2
Рис. 3
Рис. 4
|