Четвер, 28.03.2024, 5:41:49Головна | Реєстрація | Вхід

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Наше опитування

Як ви ставитесь до колекціонерів археологічних артефактів?
Всього відповідей: 236

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Ткач В. Ремонт та реутилізація крем’яних сокир населенням доби бронзи Волині.

Ткач Віталій

Ремонт та реутилізація крем'яних сокир населенням доби бронзи Волині.

Сокири та сокири-тесла з кременю є звичними знахідками на поселеннях культур епішнурового горизонту доби бронзи на Волині. Вони мають трапецієвидну форму є лінзоподібними  або овальними в перетині.  Лезова частина та рідше бічні площини шліфовані. Зазвичай дослідження цих виробів обмежується описом, у кращому разі вимірами. Проте, як показали ретельніші дослідження, вироби з кременю часто ремонтувались, або перероблялись в інші за призначенням знаряддя. Сліди ремонту та реутилізації було виявлено на багатьох сокирах, виявлених під час археологічних розкопок та розвідок на Волині в останні десятиліття.

Ремонт сокир. Сліди ремонту є на більшості  сокир, які були у вжитку. Найбільш поширеною причиною ремонту лезової частини було вищерблення леза (рис. 4; 3). У цьому випадку лезо наново ретушувалось і зашліфовувалось. У деякий випадках ремонт не було завершено (рис. 1; 1; рис. 2; 2, 4; рис. 4; 6). Значна поломка леза призводила до потреби переробки сокири. На великій сокирі з поселення межановицької культури Дубно-Вигнанка добре помітні сліди потужного зламу, внаслідок якого з лезової частини сколовся великий відщеп, який зняв частину леза, бік та заднюю частину сокири. Майстер відновив сокиру, заново виготовивши за допомогою двобічниого ретушування лезо і відшліфувавши лезову частину знаряддя, після чого сокира функціонувала до нової значної поломки (рис. 3; 1). Внаслідок багатьох переробок сокири іноді ставали мініатюрними (рис. 4; 5), перетворювались в долота (рис. 4; 10) в окремих випадках кут загострення леза ставав надто великим, щоб сокирою можна було ефективно працювати (рис. 3; 4). Не виключено, що в останньому випадку сокиру виготовлено при оволодінні навиками виробництва знарядь. Частим випадком при використанні сокир була поломка задньої частини (рис. 3; 3). Сліди зносу у вигляді затертості і вищербин на обламаному кінці вказують на подальше використання деяких сокир без ремонту, однак при можливості обламана п’ятка ретушувалась без врахування симетрії сокири (рис. 4; 9). Подібного ремонту зазнавали і заготовки сокир, пошкоджені при виготовленні (рис. 4; 4). Частина знайдених сокир має навмисно потоншений ретушшю тулуб, внаслідок чого лезова частина набувала лопаткоподібної форми (рис. 4; 7). Очевидно в таких випадках переробка була обумовлена необхідністю вставки крем’яної частини сокири в іншу рукоять.

Переробка сокир на інші знаряддя. В багатьох випадках виявлені сокири перероблялись на інші інструменти. Причиною переробки найчастіше була поломка сокири. З уламків виготовляли відбійники (рис. 1; 2), скобелі (рис. 4; 8) та клини для розщеплення дерева або кістки (рис. 1; 3, 4; рис. 2; 5, 6). В багатьох випадках переробки зазнали цілі сокири, заготовки та сокири з незначними пошкодженнями. У переважній більшості сокири перероблялись на стамески шляхом ретушування лезової частини під кутом до одної з бічних сторін (рис. 4; 2). На поселенні городоцько-здовбицької культури Жорнів-10 сокиру було перероблено на розвертку шляхом утворення жалоподібного леза з протилежним ретушуванням (рис. 3; 2). На поселеннях епішнурових культур Тараканів-3 та Аршичин-2 та Рованці-Гнідавська гірка виявлено серпи, виготовлені з сокир (рис. 2; 3, 7). Подібну переробку на поселенні Торчин виявив М. А. Пелещишин [1; с. 100]. Сколоті з лезових частин сокир відщепи також слугували для виготовлення знарядь. На волинських поселеннях виявлено скребки (рис. 1; 5, 6; рис. 3; 5, 9), скобелі (рис. 3; 7), ножі (рис. 3; 6, 8) та вістря стріли (рис. 3; 10). З поселення Шепель-4 походить також виріб, який був перероблений з сокири на серп, пізніше з нього було виготовлено вістря дротика. Окрім сокир, переробки зазнавали і інші двобічні знаряддя – на Волині відомі знахідки наконечників дротиків, виготовлених з серпів та ретушерів, виготовлених з зламаних або бракованих при виготовленні наконечників дротиків [3; с. 603]. Подібна практика існувала і в пізній період доби бронзи на Волині, в середовищі тшинецько-комарівської культури [2; с. 12].

Окремо слід зауважити, що більша частина перероблених сокир виявлена на поселеннях, жителі яких не відчували недостатку в кремені. На більшості з поселень Дубенщини та в Хрінниках діяли майстерні по виготовленню біфаціальних знарядь. В окремих випадках ці майстерні мали потужний характер і були значними кременярськими осередками, які постачали навколишні общини готовими виробами і «товарними заготовками» - виготовленими але невідшліфованими сокирами, найбільшу кількість яких виявлено на поселенні Дубно-Волиця і в окремих випадках – на інших поселеннях середньої течії р. Ікви. Тож причиною реутилізації часто цілих або незначно пошкоджених знарядь не міг бути тільки брак сировини, хоч на поселеннях, бідних кременем (Шепель-3 на р. Серні) ця обставина могла грати важливу роль. Причиною часто помічених випадків  виготовлення знарядь на відщепах, сколотих з шліфованих лез сокир могла бути їх зручність – ці відщепи практично завжди прямі, а шліфовка знімала огранку спинки, яка заважала при ріжучих операціях.

Список ілюстрацій

Рис. 1. Знаряддя з кременю: 1-4 – Хрінники-11; 5, 6 – Хрінники-8.

Рис. 2. Знаряддя з кременю: 1, 7 – Аршичин-2; 2 – Тараканів-8; 3 – Тараканів-3; 4 – Заруддя-1; 5 – Хрінники-11, яма 3; 6 – Хрінники-8.

Рис. 3. Знаряддя з кременю: 1 – Дубно-Вигнанка; 2 – Жорнів-10; 3 – Семидуби-1; 4 – Дубно-звірогосподарство; 5-7 – Рівне-вул. Чорновола; 8 – Тараканів-5; 9 – Шепель-3; 10 – Панталія-2.

Рис. 4. Знаряддя з кременю: 1-6 – Дубно-Волиця; 7, 10 – Дубно-звірогосподарство; 8, 9 – Тараканів-2.

 

Джерела та література

1. Пелещишин М. А. Нові поселення стжижовської культури на Волині.//Археологія. - №1. – 1971. – с. 89-103.

2. Ткач В. Крем’яні вістря тшинецько-комарівської культури з Дубенщини. // Минуле і сучасне Волині і Полісся. Сторінки воєнної історії краю. Науковий збірник: Випуск 30: Матеріали ХХХ Всеукраїнської науково-практичної історико-краєзнавчої конференції, 24-25 березня 2009 р. – Луцьк, 2009. – с. 11-14.

3. Ткач В. Пам’ятки доби ранньої бронзи в середній течії р. Ікви (культури шнурової кераміки). // Охріменко Г., Скляренко Н., Каліщук О.,  Ткач В., Романчук О. Олександр Цинкаловський та праісторія Волині. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2007. – с. 571-709.


Рис. 1


Рис. 2


Рис. 3


Рис. 4


 
Категорія: Мої статті | Додав: duben (09.04.2011)
Переглядів: 1633 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024 | Хостинг від uCoz