Ткач В. Поховання межановицької культури біля колишнього села Волиця Страклівська (м. Дубно) в контексті нових досліджень. - Мої статті - Каталог статей - Персональный сайт
Неділя, 04.12.2016, 2:14:34Головна | Реєстрація | Вхід

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Наше опитування

Як ви ставитесь до колекціонерів археологічних артефактів?
Всього відповідей: 209

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Ткач В. Поховання межановицької культури біля колишнього села Волиця Страклівська (м. Дубно) в контексті нових досліджень.

Ткач В. Поховання межановицької культури біля колишнього села Волиця Страклівська (м. Дубно) в контексті нових досліджень.// "Брідщина – край на межі Галичини й Волині". – Випуск 7. (Матеріали восьмої краєзнавчої конференції присвяченої Міжнародному Дню музеїв. 23 травня 2014 р.). – Броди: Просвіта,  2014. – с. 37-42.

 

Ткач В.

Поховання межановицької культури біля колишнього села Волиця Страклівська (м. Дубно) в контексті нових досліджень

 

     Весною 1970 року на південній окраїні села Волиця Страклівська, що нині приєднане до м. Дубна, при випадкових обставинах було виявлено і поруйновано школярами поховання доби бронзи. Знахідники передали до Дубенського краєзнавчого музею виявлений при руйнуванні глиняний кубок та два крем’яні вироби. Того ж року місце поховання обстежили І. К. Свєшніков та В. Д. Селедець, які з’ясували обставини знаходження та виявили уламки ще одної посудини, викинутої у відвал. На момент обстеження кістяк було повністю поруйновано – дослідники встановили, що поховання було вкопане в чорнозем, поза похованого була скорченою, а кубок (черпак) стояв в ногах. Крем’яні знахідки було інтерпретовано як ніж і кинджал [6, с. 24].  І. К. Свєшніков відніс поховання до стжижовської культури [5, с. 57], але в пізнішій публікації змінив свою думку, визнавши його належність до раннього етапу межановицької культури.  Дослідник інтерпретував цю знахідку як свідчення проникнення окремих груп носіїв межановицької культури на Західну Волинь в контексті їх контактів з місцевою стжижовською культурою [6, с. 25].

     Довгий час поховання Волиця Страклівська залишалось єдиною виразною пам’яткою з межановицькими рисами на р. Ікві, доки в кінці 1990-х роках автором не було почато обстеження мікрорегіону середньої течії р. Ікви, в рамках якого було виявлено низку межановицьких пам’яток, у тому числі, в безпосередній близькості від місцезнаходження Волицького поховання [11, с. 574]. В зв’язку з цим з’явилась потреба розглянути це поховання в контексті нових знахідок, спробувавши нанести його на карту та розглянути можливі зв’язки з нововиявленими місцевими пам’ятками.

     Місцезнаходження поховання було описано як: «близько 150 м на південь від західного кінця відстійників Дубенського цукрозаводу, поблизу шосейної дороги Дубно-Кременець». Порівняння топографічної карти (рис. 1;А) з знімком із супутника Google (рис. 1; Б) дозволяє стверджувати, що вказані орієнтири збереглись до нинішнього часу. Цілком очевидно, що йдеться про невеличкий відстійник, який знаходиться неподалік шосе і є західним відносно інших відстійників. Знехтувавши зауваженою авторами прив’язки приблизністю і відмірявши 150 метрів на південь від західного краю цього відстійника, потрапляємо на схил вологої балки, по якій прокладено канал. Очевидно, поховання містилося дещо вище на схід або захід від цієї балки і таким чином – на периферії одного з поселень доби бронзи, які знаходяться на мисах обабіч неї – Дубно-цукрозавод-1 та Семидуби-1.

     Враховуючи територіальну близькість та імовірний зв'язок між цими пам’ятками варто розглянути їх детальніше.

Поховання Волиця Страклівська

       Поховальний інвентар складається з чотирьох вцілілих предметів. Автором було опрацьовано три з них, які знаходяться в експозиції Дубенського державного історико-культурного заповідника. Четвертий подано за описом І. К. Свєшнікова.

1 – крем’яний виріб на відщепі, що звужується до кінця (рис. 1; 1). Розміри 6х35 мм, кремінь волинський. Одна сторона пригострена пласкою односторонньою ретушшю. Верхня частина відламана. Подібні вироби є постійними знахідками на пам’ятках епішнурових культур Волині. Зазвичай вони розглядаються як ножі.

2 – біфасіальний виріб з широкою основою і гострим кінцем, асиметричний, обидві сторони дугоподібні (рис. 1; 2). Розміри 145х52 мм, кремінь волинський. Двохстороння обробка виконана за допомогою пласкої ретуші, увігнута сторона загострена. І. К. Свєшніков визначив цей виріб, як кинджал [6, с. 25], однак він нічим не відрізняється від традиційних для епішнурових культур серпів. Характерне залощення леза від різання злаків відсутнє, однак така ситуація є звичайною для більшості виявлених аналогічних виробів. Подібні серпи трапляються на всіх сусідніх поселеннях епішнурових культур, їх масово виготовляли в майстернях поселення Дубно-Волиця, яке знаходиться за 1,35 км на північний захід від місця поховання [7, с. 105], сліди виробництва серпів зафіксовані на всіх добре обстежених поселеннях округи, включно з безпосередньо оточуючими поховання. Серп, як частина поховального інвентаря часто трапляється в похованнях могильників межановицької культури Злота, Межановіце І та Войцеховіце І [13, с. 103-105]. Звичним явищем він є і в похованнях стжижовської культури на могильниках  Гребенне та Рациборовіце-Колонія [14, с. 198, 199; 16, с. 81]. Тож є всі підстави вважати знаряддя з Волицького поховання серпом.

3 – кубок (за І. К. Свєшніковим – черпак) виконаний з глини з домішкою піску і дрібних зерен товченого кременю, поверхня згладжена, нижня частина розширена, шийка трохи розхилена назовні. Орнамент складається з горизонтальних відбитків шнура – подвійного під вінцем і двох одинарних нижче по шийці, тулуб прикрашено петельчастим відтиском шнура (рис. 1; 3).

4 – горщик з рівним дном, опуклими стінками, відігнутим краєм низьких вінець, під якими розташований рельєфний наліп (рис. 1; 4). Поверхня чорна з сіро-коричневими плямами, легко підлощена, в глиняне тісто домішаний пісок і товчений кремінь [6, с. 25].

Поселення Дубно-цукрозавод-1

     Багатошарова пам’ятка займає мис правого берега струмка – правобережної притоки р. Ікви (за 0,7 км на схід від впадіння в заплаву Ікви), перетнутого шосейною дорогою Дубно-Кременець. Виявлене В. Ткачем в 2004 р. Значна частина поселення знищена будівництвом дороги та земляними роботами. Виявлено матеріали трипільської, межановицької, стжижовської, тшинецько-комарівської і милоградської культур, а також Х – початку ХІ ст. До епішнурового горизонту належать зібрані на поверхні вироби на крем’яних відщепах, уламок біфасіального серпа, стінки межановицького посуду та кілька уламків посудин стжижовської культури, серед яких вінчик посудини з шнуровим та штамповим орнаментом і потовщенням на шийці (рис. 3; 6).

Поселення Семидуби-1

     Багатошарова пам’ятка займає частину надзаплавної тераси правого берега струмка – правобережної притоки р. Ікви (за 1,15 км на схід від впадіння в заплаву Ікви), за 0,35 км на схід від мосту через струмок. Виявлене В. Ткачем в 2001 р. Досліджувалось також А. Бардецьким та Ю. Пшеничним. Виявлено матеріали доби фінального палеоліту, культури кулястих амфор, трипільської, межановицької, стжижовської, бабинської, тшинецько-комарівської культур, могилянської групи, Х – початку Х ст., ХІІ – першої половини ХІІІ ст. Колекція підйомних знахідок епішнурового горизонту тут досить багата, окрім численних виробів на відщепах (рис. 2; 15; рис. 3; 5) знайдено сокири та тесла (рис. 3; 1-3), заготовки серпів (рис. 3; 4), трикутне вістря стріли та заготовку вістря, виконані у біфасіальній техніці (рис. 2; 13, 14). Знайдено також уламок свердленої кам’яної сокири (рис. 2; 12), уламки стінок посуду бабинської культури. До стжижовської культури належать уламок стінки посудини, орнаментованої відбитками шнура, яка мала рельєфний виступ на тулубі та уламок верхньої частини посудини з рельєфним виступом на краю вінчика, орнаментованої шнуровим штампом з внутрішньої частини вінець (рис. 2; 10, 11). Збірка кераміки межановицької культури включає уламки стінок, ручки та вінчиків посудин, орнаментованих одинарним, подвійним та потрійним шнуром (рис. 2; 1, 3-7) та уламок верхньої частини посудини, до вінчика якої прикріплено гудзовидний рельєфний наліп, орнаментований пальцевими вдавленнями (рис. 2; 2). Ще два уламки стінок посудин, ідентичних межановицьким за виглядом, обробкою та домішками в глиняному тісті (пісок та товчений кремінь) орнаментовані розчленованим валиком, а на одному з них є і подвійний відбиток шнура (рис. 2; 8, 9). В них можна вбачати поєднання межановицьких і бабинських традицій виготовлення посуду [11, с. 589].

     Обидва поселення містять матеріали межановицької культури та частково синхронних їй стжижовської та бабинської культур, тоді як поховання містить лише межановицьку кераміку. Знахідка уламка посудини з рельєфним наліпом з поселення Семидуби-1 вказує на певну спільність керамічних традицій жителів поселення, і похованого на його окраїні, або й на території. Слід звернути увагу й на подібним чином декорований вінчик стжижовської посудини з цієї пам’ятки.

     Матеріали з поселення Дубно-цукрозавод-1надто бідні і невиразні, щоб визначити, наскільки вони подібні до кераміки з поховання. Однак при розгляді найближчих пам’яток можна знайти аналогії посудинам з поховання.

     Посудина з гудзоподібним рельєфним наліпом є характерною для ранньої і репрезентативною для класичної фази межановицької культури Польщі [15, с. 41, 56]. Втім, вони зазвичай мають вище розташовані і в більшій кількості наліпи. Одним наліпом, але на краю вінчика, декорована посудина, що зберігається в клубі с. Плоска Дубенського р-ну, нібито знайдена в с. Дитиничі (2 км на південний захід від поховання). Інші цілі екземпляри з Волині містили три (Хрінники-11) та чотири-? (Шепель-3) наліпи. В уламках такий посуд траплявся неодноразово на пам’ятках навколо м. Дубна, на р. Ікві – Дубно-Волиця, Дубно-автосервіс, Дубно-Палестина-1, Дубно-Палестина-1а, Дубно-Палестина-2, Дубно-Сурмичі-2, Дубно-Сурмичі-3, Тартак-2, Заболоття-3, Тараканів-4, Тараканів-5 (рис. 3; 9), Тараканів-6, Тараканів-8, Панталія-2, Івання-1, Івання-6, М’ятин-4, Аршичин-4 [8, с. 52; 9, с. 180; 10, с. 29; 11, с. 578].

     Виявлений в похованні кубок також належить до типових виробів ранньої фази межановицької культури (typ B), де зустрічаємо аналогічні форми і стиль орнаментації таких посудин [15, с. 34, 37, 38, рис. 12]. Ідентифікувати подібні посудини по виявлених на поселеннях уламках досить важко, що ж до цілих форм, то найближчою територіально можна вважати знахідку мініатюрного кубка з с. Білобережжя на р. Стублі, який зберігається в фондах ДІКЗ. Очевидно уламком такого кубка є фрагмент мініатюрної посудини (рис. 4; 6) з поселення Аршичин-2 [12]. Більш далекими за відстанню аналогіями є кубки з Хрінників – виявлений М. Пелещишиним [2, с. 163, рис. 9;1], та посудини з поселення Хрінники-11, виявлені в заповненнях споруди 8 (рис. 4; 3) та споруди 17, де знайдено також і фрагмент посудини з гудзоподібним наліпом (рис. 4; 1, 2). Орнаментація цього наліпа складається з пальцевих вдавлень, аналогічно до посудини з Семидубів-1. Уламок близької за формою посудини походить і з культурного шару Хрінників-8 (рис. 4; 4). Натомість, аналогії самому орнаменту можна знайти ближче. Такі мотиви присутні на уламках посудин з поселень М’ятин-1 (рис. 3; 8), Тараканів-5 (рис. 3; 7), Тараканів-8, Дубно-Страклів, Дубно-Сурмичі-3 [9, с. 180; 10, с. 29; 11; с. 580].

     Більшість пам’яток, де було знайдено аналогії кераміці з поховання Волиця Страклівська за виявленим матеріалом близька до Семидубів-1 – містить кераміку межановицької, стжижовської та бабинської культур, а також кераміку, яка поєднує риси цих культур. На кількох поселеннях (Заболоття-3, Тараканів-4, Дубно-Страклів, Дубно-автосервіс) виявлено тільки межановицький матеріал, що очевидно пояснюється їх більш ранньою хронологічною позицією. На всіх згаданих пам’ятках також трапились сліди виготовлення і використання крем’яних серпів, аналогічних знайденому у похованні. За принципом розміщення (на окраїні або поряд з поселенням) розглядуване поховання близьке до виявлених в межиріччі Ікви та Стиру. Поховання на поселенні Дубно-Сурмичі-3 (відоме також як Дубно-Рачин) знаходилось на території поселення [4, с. 33]. Два поховання на стжижовсько-межановицькому поселенні Усичі-хутір Валентинів знаходились поруч з житлово-господарськими спорудами [3, с. 91]. Подібна ситуація виявлена і на поселенні Шепель-3. Два поховання на поселенні Хрінники-8 були розташовані поруч з житлово-господарськими спорудами, на похилому краю балки, що обмежувала поселення [1, с. 134]. Подібне розміщення реконструйовано нами і для поховання Волиця Страклівська.

     Таким чином результати досліджень дозволяють стверджувати, що поховання, виявлене у 1970 році знаходиться в компактній групі поселень з спільними рисами в матеріальній культурі, маркерами якої були посудини з гудзоподібними рельєфними наліпками на вінчику чи шийці, кубки з шнуровим орнаментом, виготовлення і використання біфасіальних крем’яних серпів, та влаштування поховань на території поселень, або безпосередньо поруч з ними. Ця територіальна група була східною окраїною масиву межановицької культури і пізніше, після проникнення в регіон населення стжижовської та бабинської культур  набула змішаних культурних рис.

Джерела та література

1. Козак Д. Н., Ткач В. В. Рятівні дослідження поселення Хрінники-8 у 2008 році.//Археологічні дослідження в Україні в 2008 році. – К., 2009.  – С. 133-135.

2. Пелещишин М. Деякі питання історії племен культури шнурової кераміки у межиріччі Горині та Стиру.//Волино-Подільські археологічні студії. – Вип. І., Львів, 1998. – С. 160-172.

3. Пелещишин М. А. Нові поселення стжижовської культури на Волині// Археологія. – 1971. – №1.  – С. 89-93.

4. Самолюк В. О. Нові поховальні пам’ятки городоцько-здовбицької культури. // Археологія. –  2009. – №4. – С. 26-37.

5. Свєшніков І. К., Нікольченко Ю. М. Довідник з археології україни. Ровенська область. – К., «Наукова думка», 1982.

6. Свєшніков І. Нові поховання початку бронзової доби на Західній Волині. //Studia archaeologica. – Вип. 1. ­– 1993. – С. 23-31.

7. Ткач В. Археологічний комплекс пам’яток Дубно-Волиця. Історія досліджень, культурні нашарування, знахідки.// Історико-культурна спадщина Дубна: правові, історичні, мистецькі та музейні аспекти. Матеріали науково-теоретичної конференції, присвяченої 15-річчю створення Державного історико-культурного заповідника міста Дубна. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. –  С.103-107.

8. Ткач В. Багатошарова археологічна пам’ятка Палестина-1 в м. Дубно.//Твердиня над Іквою. Матеріали міжнародної наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 520-річчю Дубенського замку. – Дубно, 2012. – с. 51-58.

9. Ткач В. Багатошарова пам'ятка Тараканів-8 на Дубенщині // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Вип.VII. - Рівне: Видавець Олег Зень, 2009. - С.179-182.

10. Ткач В. Знахідки епішнурової доби з поселення Тараканів-5. // Бродівщина – край на межі Галичини і Волині. Випуск 2. (Матеріали третьої краєзнавчої конференції, присвяченої 925-ій річниці першої писемної згадки про Броди та  425-ій річниці надання Бродам магдебурзького права. 3 квітня 2009 р.) – Броди: Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2009. – С. 29-34.

11. Ткач В. Пам’ятки доби ранньої бронзи в середній течії р. Ікви (культури шнурової кераміки). // Охріменко Г., Скляренко Н., Каліщук О.,  Ткач В., Романчук О. Олександр Цинкаловський та праісторія Волині. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2007. – С. 571-709.

12. Ткач В. Поселення та майстерня доби бронзи в с. Аршичин.// Млинів: історико-краєзнавчі дослідження. Матеріали науково-теоретичної конференції, присвяченої 500-літтю першої датованої згадки про Млинів. – Млинів, 2008. – С. 14-15.

13. Bąbel J. T. Cmentarzyska społeczności kultury mierzanowickiej na Wyżynie Sandomierskiej. Część 1. Obrządek pogrzebowy. Rzeszów, 2013. - 278 s.

14. Bargieł B., Libera J. Kultura strzyżowska na Lubelszczyżnie w świetle znalezisk grobowych.// На пошану Софії Станіславівни Березанської, (збірка наукових праць). – К., 2005. – с. 197-211.

15. Kadrow S., Machnik J. Kultura mierzanowicka. Chronologia, taksonomia i roswój przestrzenny. — Kraków, 1997. – 196 s.

16. Polańska M. Badania ratownicze cmentarzysk kultury strzyżowskiej w Hrebennem, woj. Zamojskie.//Archeologia Polski Środkowowschodniej. – T. III. – 1998. – s. 78-85.

 

Рис. 1. Місцезнаходження поховання Волиця Страклівська та поселень Дубно-цукрозавод-1 і Семидуби-1 (А – карта, Б – знімок з супутника Google); 1-4 – інвентар поховання (за Свєшніков І. К., 1993); 1, 2 – глина, 3, 4 – кремінь.

Рис. 2. Знахідки з поселення Семидуби-1: 1-11 – кераміка, 12 – камінь, 13-15 – кремінь.

Рис. 3. Знахідки з поселень: Семидуби-1 (1-5), Дубно-цукрозавод-1 (6), Тараканів-5 (7, 9), М’ятин-1 (8); 1-5 – кремінь, 6-9 – кераміка.

Рис. 4. Кераміка з пам’яток: 1, 2 – Хрінники-11, споруда 17, 3 – Хрінники-11, споруда 8, 4 – Хрінники-8, 5 – Білобережжя, 6 – Аршичин-2.

Рис. 5. Пам’ятки межановицької культури середньої течії р. Ікви : 1 – Тартак-2,  2 – Заболоття-3, 3 – Семидуби-1, 4 – поховання Волиця Страклівська, 5 – Дубно-Волиця, 6 – Тараканів-4, 7 – Тараканів-5, 8 – Дубно-Страклів, 9 – Тараканів-6, 10 – тараканів-8, 11 – Дубно-Палестина-1а, 12 – Дубно-Палестина-1, 13 – Дубно-Палестина-2, 14 – Дубно-Сурмичі-2, 15 – Дубно-Сурмичі-3, 16 – Панталія-2, 17 – Дубно-автосервіс, 18 – Івання-6, 19 – Івання-1, 20 – М’ятин-4, 21 – Мятин-1, 22 – Аршичин-2, 23 – Аршичин-4.

Категорія: Мої статті | Додав: duben (11.06.2014)
Переглядів: 553 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2016 | Хостинг від uCoz