Сім років тому у збірнику (Нариси культури давньої Волині. За загальною редакцією кандидата історичних наук Г. В. Охріменка. - Луцьк:Волинська обласна друкарня, 2006. - 600 с.) на с. 422 без мого відома було опубліковано невідредагований чорновик статті (власне, фрагмент польового щоденника) з сторонньою ілюстрацією кістяної бляшки з поселення Тараканів-5. Нещодавно ця замітка почала викликати інтерес і цитуватись в наукових працях, що призвело до значної плутанини (Бунятян К, Позіховський О. Нові пам'ятки городоцько-здовбицької культури в середньому Погоринні.// Вісник Нетішинського краєзнавчого музею. - Вип. 4. - 2011. - с.87; Бунятян К. П. Етнокультурна ситуація на Західній Волині за доби ранньої бронзи.//Археологія. - 2013. - № 1. - с. 43.) В звязку з цим я вирішив відтворити цей текст на сайті з мінімальним редагуванням і правильною ілюстрацією, хоч мої погляди на виявлені матеріали зазнали деякої корекції за час, що минув від його написання. Ткач В. Нова знахідка кістяної бляхи -
пряжки доби бронзи на Волині
Під час польового сезону
2004 року при дослідженні поселення Шанків Яр біля с. Хрінники Рівненської обл.
Волинською рятівною археологічною експедицією під керівництвом Д. Н. Козака в
розкопі ХХІІ було виявлено матеріали мєжановіцької культури доби бронзи. До
цієї культури належать ями 85 і 88 та невелике скупчення матеріалів в квадраті
10г у культурному шарі. Кераміка з ям та скупчення досить одноманітна – це
фрагменти посудин з вертикальною шийкою, добре вигладженою або лощеною
поверхнею сірого та коричневого кольору. Посуд має домішки піску та товченого кременю,
випал посередній або поганий (рис. 1; 1-3, 5, 6). В заповненні ями 85 знайдено трикутне крем‘яне вістря стріли (рис. 1; 4), з культурного шару
походять уламок крем‘яної сокири (рис. 1; 7) та черешкове вістря (рис. 1; 8),
яке може належати і до пізнішого часу, та кістяна бляха – пряжка діаметром 84
мм з двома отворами – середнім, діаметром 14 мм
та бічним ( 7 мм ). Частина пряжки
відламана в давнину. Найближчою аналогією цій знахідці є бляха – пряжка з
Жорнівського кургану на р. Стублі [Свєшніков,
1993, с. 28, рис. 4, 13], який належить до стжижовської культури, однак
найбільше розповсюдження такі вироби мають в бабинській культурі (багатоваликової
кераміки) [Отрощенко, 1978].
Зібрана кераміка має
аналогії на сусідньому поселенні Хрінники – Високий берег [Козак, Ткач, 2002],
де її зібрано в досліджених об‘єктах та культурному шарі разом з керамікою
стжижовської культури, однак в даному випадку досліджені комплекси не мають стжижовських елементів.
Знахідка кістяної бляхи –
пряжки разом з матеріалами мєжановіцької культури вказує на синхронне
проникнення на Волинь носіїв межановицьких та бабинських (багатоваликових)
культурних традицій.
Література
Козак
Д. Н., Ткач В. В. Поселення доби бронзи біля с. Хрінники // АВУ 2000-2001, К.,
2002, с. 131-133.
Отрощенко
В. В. К вопросу о культурной принадлежности погребений с поясными пряжками. // Тез. докл. конф. ИА АН УССР в 1978 г. – Ужгород, 1978, с.
19–23.
Свєшніков
І. Нові поховання початку бронзової доби на Західній Волині. //Studia archaeologica. вип. 1, 1993, с. 23-31.
Рис. 1. Знахідки з Хрінників: 1-4 –
яма 85; 5-9 – культурний шар (скупчення в кв. 10-г); 1-3, 5, 6 – кераміка, 4,
7, 8 – кремінь, 9 – кістка.
|