Віталій ТКАЧ
ДУБНО В X - ХІІІ СТОЛІТТЯХ - СПРОБА ІСТОРИЧНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ
Фрагментарні археологічні дослідження, що проводилися у XX ст. на території сучасного Дубна, явно недостатні для повного висвітлення його історії - від заснування до монгольського вторгнення. Навіть саме розташування міста в давньоруський період довгий час було питанням дискусійним для вчених. Ще в 30-х та 40-х роках XX ст. проводилися перші розвідкові роботи на території Дубенського замку та колишньої електростанції. Спостереження за земляними роботами в замку проводив О. Цинкаловський, який, виявивши тут давньоруські матеріали, стверджував про наявність Дубенського городища і замку.
Територію електростанції (нинішні РЕМ та територія трикотажної фабрики) досліджували М. Островський та М. Смішко. Тут також було знайдено давньоруські матеріали, що дозволило локалізувати місцезнаходження городища, тим більше, що саме тут ще на початку XX ст. існували залишки оборонних споруд {1}.
У 1995 році вперше проводилися археологічні розкопки в замку під керівництвом І. К. Свєшнікова та В. Д. Гупало. Було виявлено потужний культурний шар Х-ХІІІ ст. В результаті археологічних розвідок, які проводилися Б. А. Прищепою та автором в Дубні у 1990-х роках, з'ясувалося, що нинішнє передмістя Сурмичі та урочище Острівок, яке знаходиться навпроти Дубенського замку, заселялося в Х-ХІІІ ст., як і територія нинішньої вул. Замкової та майдану Незалежності, а ближче до Луцької брами заселення відбувалося з ХІVст.
Як же виглядало Дубно в давньоруський період?
Основна укріплена частина міста - дитинець, - безумовно, знаходилася на території Дубенського замку, оскільки те місце було найвищим. Це цілком відповідало тогочасним канонам оборонного будівництва. Для прикладу можна навести досить близькі територіально до Дубна городища в Листвині та Муравиці, які добре збереглися.
Що ж до згадуваних оборонних споруд та давньоруського культурного шару на території колишньої електростанції, то їх слід пов'язувати з другою укріпленою частиною найдавнішої Дубенської фортеці - так званим „окольним городом", вали якого могли примикати до валів дитинця. Сполученням між частинами фортеці були ворота або місток. Розташовані на вул. Зам¬ковій та протилежному березі р. Ікви поселення в урочищі Острівок та на Сурмичах слід вважати міськими посадами. Саме в них жила більшість дубенчан. Така ситуація тривала до знищення Дубна монголами в 1240 році. Після цього міські укріплення не відновлювалися принаймні 20 років, оскільки Дубен не згадується в списку твердинь, зруйнованих у 1260 році за наказом Бурундая. Як „город" Дубно згадується в літописі під 1288 роком, що свідчить про те, що на той час укріплення були відбудовані, найшвидше - на місці старих і за тим же планом, оскільки погляди на оборонне будівництво в той час майже не змінювалися. Міські посади перебували в занепаді значно довше.
В XIV ст., при князях Острозьких, структура міста значно змінюється і набуває близького до сучасного вигляду.
1. Свєшніков І. К,. Нікольченко Ю. М. Довідник з археології України. Рівненська область. - К., 1982, с. 46.
| 
