Ткач В., Бардецький А., Пшеничний Ю. Археологічні пам’ятки села Мирогоща. - Спільні публікації - Каталог статей - Персональный сайт
Четвер, 23.03.2017, 4:16:42Головна | Реєстрація | Вхід

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Наше опитування

Як ви ставитесь до колекціонерів археологічних артефактів?
Всього відповідей: 211

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Каталог статей
Головна » Статті » Спільні публікації

Ткач В., Бардецький А., Пшеничний Ю. Археологічні пам’ятки села Мирогоща.
Ткач Віталій, Бардецький Андрій, Пшеничний Юрій.

                                             Археологічні пам’ятки села Мирогоща.

   На території села виявлено більш як 18 археологічних пам’яток різних періодів, які свідчать про заселення цієї території починаючи з доби пізнього палеоліту (40000 – 11000 років тому). В цей період були заселені миси Мізоцького кряжу, що височіють над нинішнім селом. Пам’яток доби мезоліту не виявлено, знайдено лише поодинокі вироби цього часу, які свідчать про короткочасне відвідування території нинішньої Мирогощі мезолітичними мисливцями. В неолітичну епоху західніше села функціонувало невелике поселення, яке ще добре не досліджене. В мідному віці територію Мирогощі заселяли племена лендельської та трипільської культур(IV – III тис. до н.е.), відвідували представники культури кулястих амфор (ХХІХ – ХХІІІ ст. до н.е.). В добу бронзи тут існували поселення культур мєжановіцької (ХХІV – XV ст. до н.е.) та тшинецької (XV – IX ст. до н.е.). До ранньозалізного віку належать кілька поселень могилянської групи (ІХ – V ст. до н.е.), могильник з тілопокладеннями. Відомі поселення та могильник вельбарської культури ІІ – початку V ст., яка належала давнім германцям – готам. Слов’янські поселення існують на березі Липки у VIII – X ст., у Х ст. давні волиняни будують городище на Медуновій горі, яке було племінною фортецею і щільно заселяють схили горбів Мізоцького кряжу. В ХІ ст. з утвердженням на цій території влади київських князів, фортеця занепадає і ліквідовується, кількість населення різко зменшується. Натомість засновується і існує до першої половини ХІІІ ст. розвинутий сільський центр в урочищі Зашляхівці, який очевидно був селом, що належало княжому дружиннику. Власне з селом Мирогоща слід пов’язувати поселення ХІІ – першої половини ХІІІ ст. на території старого села, біля церкви. Очевидно, село потерпіло від монгольського погрому в 1240-1241 рр., однак з ХIV – XV ст. до нашого часу ця територія була безперервно заселена.


                             Археологічні пам’ятки на території Мирогощі та її околиць

   Мирогоща, пункт 1. Стоянка доби палеоліту, поселення культур трипільської, мєжановіцької, тшинецької, могилянської групи, Х – ХІ ст. Займає мис на північному краю Мізоцького кряжу, за 800 м. на південний схід від корпусів аграрного коледжу. На вершині мису знаходиться стоянка, нижче по схилу – поселення пізніших періодів, давньоруське займає найнижчу терасу. Стоянку відкрито в 1937 р. М. І. Островським, обстежено в 1948 р. М. Рудинським, в 1960 і 1967 рр. В. П. Савичем, в 1995-97 р.р. В. К. П’ясецьким. [4; 5, 192-195; 9, 8-17; 10, 98-107]. В 1995 р. В. Ткачем було виявлене багатошарове поселення.
   Мирогоща, пункт 2. Поселення трипільської та тшинецької культур, могилянської групи, Х – ХІ ст. Займає край мису Мізоцького кряжу на південь від села, по якому проходить дорога на Збитин. Обстежувалось в 30-х рр. О. Цинкаловським, Ю, Ф. Шумовським (хтось з них є відкривачем цієї пам’ятки), Ю. М. Захаруком в 1952 р., В. Ткачем в 1995 – 2003 рр. Серед найкращих знахідок з цього поселення – орнаментовані пряслиця трипільської та тшинецької культур, цілий крем’яний серп тшинецької культури [14, 166].
   Мирогоща, пункт 3. Поселення доби неоліту, мєжановіцької культури доби бронзи, могилянської групи ранньозалізного віку, культури Лука-Райковецька, Х – початку ХІ ст., ХІІ – першої половини ХІІІ ст. Займає мис правого берега р. Липки між урочищами Мирогощаниця і Зашляхівці, за 3,5 км. на північний захід від церкви. Виявлене в 2002 р. Ю. Пшеничним.
   Мирогоща, пункт 4, ур. Завалля. Займає мис лівого берега р. Липки, на якому знаходиться невеликий цвинтар. Зібрано кераміку та пряслице тшинецької культури, могилянської групи ранньозалізного віку, вельбарської культури, ранньослов'янську кераміку VIII – IX ст., гончарну кераміку Х - першої половини ХІ ст., ХІІ - першої половини ХІІІ ст. Виявлене в 1947 р. М. Ю. Смішком, обстежувалось в 1998 – 2005 рр. А. Бардецьким, В. Ткачем[15,73].
   Мирогоща, пункт 5, ур. Зашляхівці. Займає мис правого берега р. Липки. Виявлене А. Бардецьким, Ю. Пшеничним. При обстеженні зібрано кераміку та крем'яні вироби доби бронзи, кераміку Х - початку ХІ ст., середини ХІ - початку ХІІ ст., ХІІ - першої половини ХІІІ ст., ХІV - середини ХVІ ст. Серед індивідуальних знахідок ХІІ першої половини ХІІІ ст. слід відмітити уламок кераміки, вкритий зеленою поливою, уламок візантійської амфори та скляну різнокольорову намистину. Ці знахідки вказують, що на поселенні проживали представники заможної верстви тогочасного суспільства і за своїм статусом поселення Мирогоща - Зашляхівці аналогічна або близька поселенням Тараканів - 3, Тараканів - 5 та Панталія - 1. З інших індивідуальних знахідок цього часу виявлено три ножі, відерне вушко та шиферне пряслице [8, 34-37].
   Мирогоща, пункт 6. Стоянка доби палеоліту. Знаходиться на плато за Медуновою горою, за 300 м. на південь від радіотранслятора. Виявлена в 1998 р. В. Ткачем.
   Мирогоща, пункт 7. Поселення мєжановіцької та вельбарської культур, могилянської групи, VIII – X ст., ХІІ – першої половини ХІІІ ст., ХV – ХІХ ст., могильник ранньозалізного віку [15, 64]. Займає край довгої тераси правого берега р. Липки на території старого села на протязі більше 1 км на схід від церкви. В 1937 році Ю. Шумовським на полі пана Козакевича було розкопано два поховання ранньозалізного віку, матеріали з яких зберігаються у Варшавському археологічному музеї [17]. В тому ж році на полі пана Козакевича М. І. Островським було досліджено поховання в кам’яній гробниці епохи бронзи. Очевидно це поселення розкопував М. І. Островський в 1940 р. [13, 53-54] Остаточно поселення було обстежене і його межі зафіксовано В. Ткачем в 2003 р. 
   Мирогоща, пункт 8. Поселення доби бронзи, ХІ – початку ХІІ ст. Займає мис правого берега р. Липки та впадаючого до неї струмка при їх злитті, навпроти церкви. Виявлене В. Ткачем в 2003 р.
   Мирогоща, пункт 9. Поселення доби бронзи та давньоруського часу. Займає край лівобережної тераси р. Липки за 1,2 км на південний схід від церкви. Виявлене в 2003 р. А. Бардецьким.
   Мирогоща, пункт 11, ур. Медунова гора. Сліди палеолітичної стоянки, городище Х – ХІ ст. Займає виступаючий мис Мізоцького кряжу біля радіотрансляційної вежі. Відоме з кінця ХІХ ст. [1; 2; 192; 7, 182-187]. Обстежувалось археологічною експедицією по дослідженню фортець під керівництвом П. А. Раппопорта в 1961 р.[11, 58; 12, 39]. В 1998 - 2006 р. В. Ткачем було виявлено шість примикаючих до городища неукріплених поселень Х – ХІ ст: Мирогоща, пункт 10 - на сусідньому із заходу мису, Мирогоща, пункт 2а – на сусідньому мису із сходу, Мирогоща, пункт 11а – на південь від ІІІ площадки городища, біля транслятора, Мирогоща, пункт 11б – на західному схилі гори, Мирогоща, пункт 11в – на її північно-західних схилах та Мирогоща, пункт 11г – на північному схилі гори. На останньому поселенні знайдено матеріали доби енеоліту та бронзи. Серед давньослов’янських знахідок – два клейма денець ранньогончарних горщиків з солярною символікою – у вигляді хреста і свастики.
   Мирогоща, пункт 12. В кар’єрі для добування вапняку В. Ткачем в 2005 р. виявлено сліди палеолітичної стоянки.
   Мирогоща, ур. Загреблею (дорога на Варковичі). Могильник. При побудові дороги було зруйновано невідому кількість тілопальних поховань вельбарської культури, обстежених Ю.Ф.Шумовським в 30-х рр. ХХ ст. Докладних даних про це поховання автор не наводить, згадуючи лише "велику їх кількість". [17, 69]. Ще одне поховання в гончарній посудині зруйновано в 1934р. [3, 43].
   Мирогоща. В околицях села в 1936 році було розкопано курган стжижовської культури доби бронзи. Поблизу села різними дослідниками (Ю. Шумовським, М. Островським, М. Рудинським, Л. Крушельницькою) було виявлено і обстежено ще ряд давніх поселень, місцезнаходження яких із-за недостатньої про них інформації не вдалось точно визначити. В другій половині ХХ ст. на території села були знайдені кілька римських срібних денаріїв, один з яких зберігався в сільській школі, кілька кам’яних бойових сокир доби міді-бронзи та давньоруський хрест-енколпіон ХІІ – ХІІІ ст., які зберігались в музеї Мирогощанського радгоспу-технікуму. Місце перебування цих предметів нині невідоме. З території та околиць села походить випадково знайдена кам’яна булава ранньозалізного віку, яка потрапила до збірки турклубу «Едельвейс» в 1999 р. і була передана в фонди РОКМ в 2006 р. [16, 58].

                                                                     Література

1. Археологическая карта Волынской губернии. – В кн.: Труды ХІІ Археол. съезда. М., 1901, - с. 350.
2. Кучера М. П. Слов’яно-руські городища VІІІ – ХІІІ ст. між Саном і Сіверським Дінцем. – К., 1999, - с. 192. 
3. Махно Е.В. Памятники черняховской культуры на территории УССР. // МИА, 1960, вып. 82, с.9-83.
4. Островський М. И., Григорьев Г. П. Липская палеолитическая культура. // СА №4, 1966.
5. Ситник О. До питання про "липську палеолітичну культуру” на Волині. // Матеріали до конференції "Олександр Цинкаловський і Волинь”. – Луцьк, 1998. – с. 192-195.
6. Прищепа Б. А., Ткач В. В. Археологічне обстеження околиць Дубна. // Археологічні відкриття в Україні 1997-1998 р.р. – К., 1998. – с. 134 - 135.
7. Прищепа Б. А., Ткач В. В. Слов’яно-руські городища ІХ - ХІІІ ст. в басейні р. Ікви. //Археологія Тернопільщини, - Тернопіль, 2003. – с. 182 – 189. 
8. Пшеничний Ю. Багатошарове поселення Мирогоща – Зашляхівці. // Записки Наукового товариства студентів та аспірантів ім.. О. Оглоблина. – Вип. 2, Острог: Національний університет «Острозька академія», 2003. – с. 34-37. 
9. П’ясецький В. К. Палеоліт східної частини Волинської височини. // Vita antiquа № 2. – с. 8-17.
10. Пясецкий В. К. Позднепалеолитическая стоянка Мирогоща – 1 /Поле Вотрубы/. // РА №3, 1999 – с. 98-107.
11. Раппопорт П. А. Военное зодчество западнорусских земель в Х – ХІV в.в. // МИА, №140, 1967, - с. 58.
12. Ратич О. О. Древньоруські археологічні пам’ятки на території західних областей УРСР. – Львів, 1957 – с.39.
13. Свєшніков І. К., Нікольченко Ю. М. Довідник з археології України: Ровенська область. – К.: Наукова думка, 1982 – 116 с.
14. Ткач В. Крем’яні жниварські знаряддя доби неоліту, енеоліту, бронзи та ранньозалізного віку за матеріалами з Дубенщини.// Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. До 150-річчя від дня народження Д.І. Яворницького. Випуск 3. – (Матеріали наукової конференції 24-25. 11. 2005 р.). – Рівне: Волинські обереги, 2005 – с.162 – 167.
15. Ткач В. Пам'ятки вельбарської культури в басейні середньої течії р. Ікви.// Археологія, № 3 – 2005. – с. 69-77.
16. Ткач В. Поширення, виготовлення і використання кам’яних свердлених виробів епохи бронзи на території сучасної Дубенщини. // Дубно і світ. Міжнародна науково-теоретична конференція, присвячена 900-річчю міста Дубна. 25-26 серпня 2000 року. – Дубно, 2000. – с. 57 – 58.
17. Шумовський Ю.Ф. Зруйноване гніздо. Том І, (автореферат). //Архів ДКМ. -Саванна, 1992.


Рис. 1.Крем’яні знаряддя трипільської культури: 1 – ніж, 2,12,13 – скребки, уламки глиняного посуду: трипільського – 3-5,9,11, культури кулястих амфор – 10, глиняні пряслиця та диск трипільської культури – 6-8.

Рис. 2. Кераміка тшинецької культури – 1-5,7, глиняне пряслице – 6, крем’яний серп – 8.

Рис. 3. Трипільська кераміка та тшинецька сокира з поселення Мирогоща – 2.

Рис. 4. Горщик могилянської групи ранньозалізного віку з могильника, дослідженого Ю. Шумовським в 1937 році. Варшавський археологічний музей.

Рис. 5. Вал та рів першої (основної) оборонної площадки городища Медунова гора.

Рис. 6. Рів та вал третьої оборонної площадки городища Медунова гора.

Рис. 7. Мирогоща на російській карті кінця ХІХ ст. 
(після 1873 року).


Рис. 8. Мирогоща на австрійській військовій карті 1889 р.

Рис. 9. Мирогоща на радянській військовій карті 1950 – 1990 р.

Категорія: Спільні публікації | Додав: duben (11.05.2009)
Переглядів: 2652 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017 | Хостинг від uCoz