Субота, 27.04.2024, 0:17:53Головна | Реєстрація | Вхід

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Наше опитування

Як ви ставитесь до колекціонерів археологічних артефактів?
Всього відповідей: 236

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Каталог статей
Головна » Статті » Статті колег

Артефакт єврейської общини міста Дубна
Під час археологічних розкопок на розі вул. Данила Галицького та Кирила і Мефодія у 2007 році було знайдено незвичний предмет, на якому не важко було розпізнати дбайливо нанесену єврейську символіку. Предмет мав пошкодження і, як було встановлено пізніше, виготовлений з мергелю. Основа виробу чітко відділена, приплюснута і має квадратичну форму, з неї витягнута верхня частина, на кінці якої знаходиться розширений гравірований щиток з символами, пересічений горизонтальною лінією. На геральдичному щитку знаходяться чіткі врізані зображення двох долонь, а над ними три літери івриту. Висота – 2,3 см, довжина збереженої сторони основи – 2 см, розміри щитка 1,6х1,8 см.
Предмет відразу було ідентифіковано як печатку, на що вказували всі його риси як артефакту властивого саме сфрагістиці. Це і форма виробу, розширений щиток з правильно скомпонованими символами, і власне врізані символи, які в принципі дійсно могли залишити відтиск, скажімо на воску чи парафіні. Приналежність предмету до атрибутики єврейської громади міста сумнівів не викликала. Спочатку таке трактування здавалося цілком логічним і на основі нього було зроблено навіть відповідну газетну публікацію. Зараз, проте, впадають в очі деякі суттєві недогляди допущенні під час попереднього аналізу. Так маловірогідне припущення, що виріб з такого доволі крихкого матеріалу як мергель міг бути надійним у багаторазовому використані, тим більше якщо це певний атрибут канцелярського чи релігійного призначення. А найголовніше те, що враховуючи зображені літери івриту така печатка давала би не вірний відтиск, бо літери були би спрямовані у інший бік порівняно з їхнім традиційним написанням. Беручи до уваги вище викладене, можна припустити, що більш доречним використанням цьому предмету було б як матриці для відливу власне печатки, яка напевне мала бути виготовлена з надійнішого матеріалу і правильно відтворювала б сенс відтиску. Тим не менше відсутність хоча б наближених аналогій цьому виробу, не дозволяє стовідсотково ствердити даний висновок, а проте, на разі, він найбільше претендує на істинність.
Розшифрувати символіку виробу допомогли в Ізраїлі євреї, життя яких в минулому було пов’язане з Дубном. Так, долоні – традиційна емблема коганів, яку використовували сім’ї, що своє походження прив’язували із верствою священнослужителів. Таке ж зображення наносилося на надгробну плиту, таким чином показуючи релігійний статус похованого. Складенні долоні, так як це можна бачити на цьому виробові, символізують благословення коганами, тобто єврейськими священнослужителями, свого народу. Це давня єврейська традиція. Вона важлива складова частина богослужіння в єврейському храмі [2, 57]. Після зруйнування єрусалимського храму, це благословення лишилось основним елементом храмового та синагогального ритуалу. В Єрусалимі біля Стіни Плачу ритуал благословення відбувається і до нашого часу: коган єдиний кому дозволено повертатися до Стіни спиною, складаючи в благословляючому жесті руки благословляє людей. Івритський напис на предметі розшифровується як «для благословення когана». В релігійній практиці іудаїзму не прийнято використовувати печатки з символікою благословення, тому що священнослужителям було достатньо жесту і слова. Тим не менше, печатка відлита на основі цієї матриці ця могла використовуватися для скріплення якихось документів чи розпоряджень.
Заслуговує на увагу той факт, що цей предмет знайдено зовсім поруч дубенської синагоги, яка була збудована у XVI ст. Цілком припустимо, що на місці його виявлення знаходився будинок священнослужителя, можливо рабина.
Виріб знайдено в закритому матеріальному заповненні, що дозволяє відносно точно встановити його датування, а це, зважаючи на уламки сіроглиняного посуду, що були виявлені разом з предметом, XVI ст.[3, 98]. Знахідку та інші речі було передано в історико-культурний заповідник м. Дубна.
Дубенська єврейська община була однією з найстаріших та найвпливовіших общин Східної Європи. Перша згадка про євреїв у місті стосується 1532 року. Відомо, що рабином Єврейської общини в Дубно на початку XVII ст. був Ієша’яху ха-Леві Горовіц¹. На хвилі козацько-селянської війни Б. Хмельницького у Дубні також спалахнуло повстання під проводом Боняка Шолудивого, а через деякий час на місто напали авангардні загони М. Кривоноса. Зрозуміло, кому дісталося найбільше. Зважаючи, що поляки не впустили навіть самих знатних та заможних євреїв до Дубенської фортеці, вцілити пощастило мало кому. Під час розправи над євреями, ймовірно було спалено й будинок, в якому проживав рабин.
Якщо припустити, що печаткою відлитою на основі цієї матриці власноруч міг користуватися лише представник високошанованої верстви коганів, то вищезгаданий рабин єврейської громади ним бути не міг, так як складова –Леві в його імені, вказує, що він походив з не менш шанованої верстви левітів. Одним з найголовніших обов’язків левітів було обслуговувати синагогальне служіння. У них відповідно була своя символіка, а саме глечик з водою, що ллється, яка також інколи наносилась на їхніх печатях [1]. Тому печатка, відлита на основі цієї матриці, могла б використовуватися наступником Ієша’яху ха-Леві Горовіца, ім’я якого не відомо, він або загинув у 1648 році або зумів врятуватися, взявши із собою і цінний атрибут.

Література
1. Электронная еврейская энциклопедия. http://www.eleven.co.il/.
2. Истоки тайноведения. Справочник по оккультизму. – Симферополь. – 1994.
3. Прищепа Б., Чекурков В., Ткач В. Археологічні розкопки в Дубні на розі вулиць Данила Галицького та Кирила і Мефодія у 2007 році // Історико-культурна спадщина Дубна: правові, історичні, мистецькі та музейні аспекти. – Дубно. - 2008.
Категорія: Статті колег | Додав: Pshyker (11.06.2009) | Автор: Пшеничний Ю.Л.
Переглядів: 1360 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 4.0/2 |
Всього коментарів: 1
1 Pshyker  
0
Як стало відомо, про цей предмет відомо ще менше, ніж ми думали, що нам відомо cool
На науковій конференції Центру Іудаїки у м. Львові, ніхто з присутніх так і не зміг підтвердити чи спростувати мої думки викладені вище. Переважали спантелечені відгуки, наче такі печатки не використовувалися і що це не печатка взагалі. Але що тоді? Скептично реагували на датування виробу XVI ст., що сумнівів не викликає.
Можливо більше скаже відомий професор, спеціаліст з єврейської сфрагістики і Ізраїлі.
Після цієї конференції, у мене з"явилося більше переконаності, що це перша подібна знахідка на території України взагалі.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024 | Хостинг від uCoz