Археологія Дубенщини

СЛІДИ ВІЙСЬКОВОГО ПОБУТУ НА ДУБЕНСЬКОМУ ФОРТІ

Форт-застава біля міста Дубна є доволі відомою пам’яткою фортифікації кінця ХІХ ст. Про нього йдеться у вітчизняних і зарубіжних виданнях, наприклад, таких, як „Військова енциклопедія”, що побачила світ у Варшаві на початку 1930-х років, у публікаціях дубенських краєзнавців, у спогадах відомих вчених, зокрема, випускника Дубенської гімназії 1935 року, доктора історичних наук І. К. Свєшнікова, у публіцистичних статтях письменників та науковців, співробітників ДІКЗ міста Дубна.
В різних джерелах це укріплення називається по-різному:
- то форт-застава Дубно;
- то форт Загорці;
- то Тараканівський форт.
Науково обґрунтованими даними про передумови і причини виникнення цієї споруди, історію стратегічного об’єкту є дослідження колективу львівських вчених, співробітників Львівської комплексної архітектурно-реставраційної майстерні Українського спеціального науково-реставраційного проектного інституту „Укрпроектреставрація” Українського спеціального науково-реставраційного виробничого управління Держбуду УРСР, яке датоване 1983 роком.
Варті уваги й книги по фортифікації К. Величка, де чимало сторінок присвячено й нашому форту („Русские крепости в связи с операциями полевых армий в мировую войну”. - Ленінград. - 1926; „Крепости до и после мировой войны”. - М. - 1922); а також монографія нашого земляка, колишнього дубенчанина, нині кандидата історичних наук, професора кафедри всесвітньої історії РДГУ Петра Савчука „Дубенський форт”, де вперше в обіг введено сотні архівних даних із Львівського державного історичного архіву та особливо – з Державного архіву Рівненської області.
Найбільше прижилася народна назва форту – Тараканівський, за назвою села, південно-західніше якого він розташований. У перекладі з латинської „форт” („фортіс”) означає – міцний, сильний.
Це свого часу - не лише бойове укріплення, а й неабиякий соціально-політичний об’єкт, у зону впливу якого входили кілька десятків навколишніх сіл і місто Дубно; із фортом так чи інакше були пов’язані долі тисяч наших земляків. Паралельно із розбудовою укріплення розширилася інфраструктура: саме місто, телефонний зв’язок, дороги, зокрема - залізниця, торгівля. А передісторія спорудження форту починається із третього поділу Польщі, коли Дубно з околицями 1795 року увійшло у склад Російської імперії, ставши прикордонним містом.
Не менш важливо вивчати форт не тільки щодо військового розпорядку, озброєння, будівництва, а й стосовно побуту, тому що це може дати нам уявлення про різноманітні речі періоду Світових воєн (і не тільки).
Пошуковці-любителі часто, озброюючись металошукачем, вирушають сюди на пошуки скарбів; на форті їхню увагу, скоріше, приваблюють військові жетони, обмундирування, зброя. Всі інші речі (посуд, залізні вироби, деталі одягу, релігійні предмети) ігноруються як малоцінні. Хоча саме вони можуть дати доволі цікаву інформацію та уявлення про умови перебування на Тараканівському форті армій різних держав.
В даному дослідженні хотілося б ще раз торкнутися деяких матеріальних знахідок, виявлених тут восени 2007 року, аби вони стали озвученими, проаналізованими, введеними у науковий обіг.
Боєздатність гарнізону форту в значній мірі залежала від налагодження побутових умов. А тому комендант, офіцери, чиновники дбали про своєчасний ремонт військових будівель, постачання різноманітних предметів кухонного, столового та іншого. Питання побуту торкалися кожного мешканця форту - військових, цивільних, приїжджих, отож постійно вирішувалися. Командування намагалося удосконалити систему освітлення, водопостачання, доріг, зв’язку з містом, залізничною станцією, населеними пунктами.
Цікаво, наприклад, зауважити, що царська влада не дбала про забезпечення „якості” проходження військової служби своїх солдатів так, як це робило австро-угорське командування. Свідченням цього є знахідка невеличкої металевої коробочки для льодяників. В царській армії (а тим більше – пізніше, в радянській) такого не відомо.
Серед знахідок широко представлені і предмети столового посуду: скляночки, виготовлені з якісного скла на витончених ніжках, великий широкогорлий келих, тюльпаноподібної форми,
десертний орнаментований кльош, глиняна червонополив’яна чарка, глеки, макітри, кухоль, тарілки, покришка та ще великою кількістю фрагментів кераміки.

В цілому, типи посуду характерні для керамічного виробництва кінця ХІХ – початку ХХ ст. Інші знахідки - це залишки консервацій та залізних виробів. Також була знайдена металева баночка військового походження з-під мастила, з написом „RESERVE BREMMOL”. Також були знайдені й предмети медичного призначення, а саме – металева коробочка, що відноситься до періоду Австро-Угорщини, на якій є текст „Dr. Thuinhardt Hygilama tabletten”, цілі та биті скляні пляшечки, що ж до консервацій, то можна припустити, що фортова кухня під час боїв мала певні затруднення постачання їжі для солдатів, і про це свідчать знайдені залишки консерв (напис на покришках „GULYAS KARTOFFELN”) в окопах та бліндажах південно-західної сторони.
Цікаво, що на денці фаянсової тарілки є клеймо із зображенням двох левів, які тримають овал з літерами „U. Y.” посередині. Літери означають (скоріше за все) ініціали виробника. Знизу клейма напис „М. Молчановъ. Новый дворъ. Варш: Губ”.
Також були знайдені уламки хреста. На одній з його частин вирізьблено букви „Г. Р.”, значення яких встановити важко. Про існування тут кладовища свідчать також зруйновані надмогильні плити. З розвитком інфраструктури форту прагнули удосконалити, поліпшити роботу пральні, їдальні, пекарні та інших побутових підрозділів. Досить важливе значення в роботі господарських служб надавалося гігієні мешканців форту (були знайдені підставки для мила, зубочистки). Постійно працювала лазня. Розклад роботи лазні був поділений чітко:
1 день. Мились нижчі чини;
2 день. Офіцери та їхні сім’ї, варта;
3 день. Хворі (згідно розкладу роботи лазні 1905 рік);
Отже, як бачимо, служба у Дубенському форту включала в себе великий і різноманітний комплекс обов’язків, виконання яких забезпечувало гарнізонові необхідні умови для його постійної боєготовності, нормального процесу бойової підготовки. Точне дотримання статутних норм, прав і обов’язків всіма військовими, чиновниками управлінь, підтримання порядку, поповнення майна – сприяло розвитку цієї бойової одиниці. Саме предмети побуту дають можливість вникнути в щоденне життя форту.

Література
1. Величко К. Русские крепости в связи с операциями полевых армий в мировую войну. – Ленинград. - 1926. – С. 15–16.
2. Іменний фонд І. К. Свєшнікова у ДІКЗ м. Дубна.
3. Курманський О., Пшеничний Ю. Сліди військового побуту на Тараканівському форті // Дзеркало плюс. – 2007, - № 5(356). – С. 6.
4. Савчук П. Дубенський форт. Історичний нарис. – Рівне. - 2001.