Палеоліт на Дубенщині - Статті колег - Каталог статей - Персональный сайт
Вівторок, 29.07.2014, 7:47:39Головна | Реєстрація | Вхід

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Наше опитування

Що я буду робити, якщо знайду цікавий древній предмет (не з дорогоцінного металу чи каменю)
Всього відповідей: 239

Міні-чат

200

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 0
Гостей: 0
Користувачів: 0
Каталог статей
Головна » Статті » Статті колег

Палеоліт на Дубенщині
Пшеничний Юрій (ДІКЗмД)

Палеоліт

Найдавніший етап в історії людського суспільства тривав від 3-2,5 млн. до 11-10 тис. рр. тому. Протягом цього періоду людина виділилась з тваринного світу, сформувався її сучасний фізичний тип – homo sapiens. Людина почала об’єднуватися в колективи, що було необхідним для її виживання, навчилася виготовляти перші знаряддя праці, добувати вогонь, створювати одяг, будувати житла. Палеоліт прийнято поділяти на ранній, середній та пізній. Останні дві епохи припадають на льодовиковий період.
Льодовиковий період розпочався бл. 1 млн. років тому. Наш регіон був зайнятий тундрою, середня температура коливалася в межах – 30°С. З рослинності була поширена карликова береза та арктична верба.
В глибоких ярах та кар’єрах сіл Липа, Мирогоща, Костянець та Гірники доволі часто траплялися знахідки кісток та зубів тварин, котрі проживали в нашому краї в той час. Це зуби копитних тварин, кістки мамонта, фрагменти рогу північного оленя. Під час розкопок В.П. Савича в ур. Глинсько с. Липа стоянки пізнього палеоліту знайдено значну кількість кісток тварин: мамонта, північного оленя, первісного зубра, первісного коня, вовка, лисиці, песця, печерної гієни, білої куріпки, зайця.
Перші сліди поселення первісних людей (пітекантропів) на Дубенщині стосуються ашельської доби, до якої відносяться випадкові знахідки знарядь, а також ранньомуст’єрської (неандертальців) пори середнього палеоліту, який датується від 120 до 35 тис. років тому.
У довоєнні і післявоєнні роки ряд стоянок відкрив у Дубенському районі М. І. Островський – біля сіл Липа, Мирогоща, Майдан. Стоянка Липа VI розкопувалася В. П. Савичем в 1960-1963 рр. Цим же автором відкрито і частково досліджено пам’ятку Липа І, а також зібрано крем’яні знахідки в кар’єрі біля с. Жорнів. Найбільш грунтовні дослідження проведено В. К. Пясецьким на пам’ятках Майдан – ур. Червоний Камінь та Мирогоща І (Поле Вотруби), значною мірою розкопано поселення Грядки.
Основними заняттям первісних людей було полювання та частково збиральництво. Умовою для вживання було також наявність кремневих родовищ. Одне з таких родивищ відоме біля села Івання. Тут відбувалася первинна обробка кременю, а саме зколювалися та відбивалися шматки кременю з яких потім можна було виготовляти знаряддя.
Рухаючись за мігруючими стадами тварин (мамонтів, півничних оленів, вівцебиків) давні люди були змушені досить часто змінювати місце свого проживання. Тому перші пам’ятки людини названо стоянками, тобто відносно короткочасними поселеннями. Це пам’ятки первісних мисливців на великих тварин. Поселення восновному виникали на високих горбах та підвищеннях Збитинського плато, що на нашій території є доволі поширеним явищем. З таких високих поселень зручно було спостерігати за переміщеням стада тварин. Характерні риси таких поселень – декілька жител виготовлених з кісток мамонта, що створювали міцний каркас, вкритий шкірами [4, 122].
В. К. Пясецький робить припущення, що люди потрапляють на південно-східну Волинь з Середнього Дністра, або з Центральної Європи [3, 14].
Знаряддя представленні різцями, скребками, нуклеусами, наконечниками. Часто знаряддя були і комбінованими. Під час розкопок пізньопалеолітичної пам’ятки Мирогоща І (Поле Вотруби) виявлено цікавий тип листоподібних наконечників, які не мають нічого спільного ні з крем’яними інвентарями у Франції та Центральної Європи. В даному випадку вони характерні для середнього етапу розвитку липської пізньопалеолітичної культури. На основі цих типів синхронним розглядається поселення Майдан - ур. Червоний Камінь [2, 106].
Що стосується пам’ятки Липа І – ур. Гостра, то вона ще раніша. Крем’яний інвентар представленний крем’яними виробами з матеріалу місцевого (туронського) походження, вкритий інтенсивною блакитною патиною. На поселені Липа І виявлено залишки наметоподібного житла, що мало округлу форму, кістки північного оленя, коня, вовка, лисиці. Знайдено нуклеуси, різці, скребки. Аналогії цим матеріалам відомі на Подніпровських пам’ятках, зокрема Молодаво V.
Під час дослідження стоянки Липа VI виявлено рештки вогнищ у вигляді темних плям, знайдено кістки молодих мамонтів, північного оленя, лося та інших тварин. Тут було також виявлено антропоморфну статуетку із кістки. Цікавими знаряддями були знайдені сокироподібні вироби, вони і виділяють цю пам’ятку з поміж інших, їй синхронних. Саме ці особливості крем’яного комплексу дали підстави Григор’єву та Островському виділити окрему липську палеолітичну культуру.
Особливе місце надавалося жінці-матері, про що свідчать знахідки кістяних антропоморфних жіночих фігурок з яскраво вираженими ознаками статі. Такі фігурки вказують на багатство та родючість, як основні риси, що втілювалися в жіночій особі. Одну з таких фігурок виявлено, як згадувалося на поселені Липа VI. Широко відомі вони і на пам’ятках Середнього та Пізнього палеоліту у Франції, Іспанії, Німеччині. Суспільні відносини також були побудовані на підвалинах матріархату, що і по нині зберігається у ряді племен. Сліди поселень ранніх людей відомі і на інших пам’ятках, зокрема біля сіл Острів, Нараїв, Княгинине, Бондарі, Коблин, Онишківці та ін.
Пізній палеоліт переходить у фінальний бл. 13-10 тис. років тому. Це був завершальний етап льодовикового періоду. В цей час сформувалися археологічні культури, які існували на досить широких територіях. Однією з таких була свідерська культура, артефакти якої відомі на поселеннях Тартак – 1, 2, Івання – 1, Панталія – 1 – майстерня обробки кременю. Матеріальні комплекси характеризуються типовими вістрями стріл зі скошеним краєм і порівняно вмілою їх обробкою. Також властивими цій культурі є човникоподібні нуклеуси (рис. 2), проколки, різці, скребки. Датується ця культура першою половиною ХІ тис. до Х тис. років тому.
Інша фінальнопалеолітична культура відома в нашому краї – красносільська, знахідки якої відомі з поселення Птича – 3. Датується вона бл XIV тис. років тому.
Отже, найраніші сліди життєдіяльності людей широко відомі в нашому краї. І оскільки цей період є найбільш віддалений в часі, він являється найбільш важкодоступним та трудомістким, тому археологічне
вивчення палеолітичних пам’яток потребує тісної співпраці з геологією, палеонтологією та іншими науками.

Література

1. Островский М.И., Григорьев Г.П. Липская палеолитическая культура // СА. - №4. - К, 1966.
2. Пясецький В.К. Позднепалеолитическая стоянка Мирогоща І (Поле Вотрубы) // Российская археология, - М, 1999.
3. Пясецький В.К. Палеоліт східної частини Волинської височини // VA. - №2. – К, 1999.
4. Савич В.П. Пізньопалеолітичне населення південно-західної Волині. – К, 1975.

Джерела
1. Фонди ДІКЗмД

Категорія: Статті колег | Додав: Pshyker (30.10.2008) | Автор: Пшеничний Юрій
Переглядів: 856 | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email:
Код *:
Copyright MyCorp © 2014 | Хостинг від uCoz