Ткач В. Багатошарова пам’ятка Тараканів – 7. - Мої статті - Каталог статей - Персональный сайт
Четвер, 08.12.2016, 8:06:54Головна | Реєстрація | Вхід

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Наше опитування

Що я буду робити, якщо знайду цікавий древній предмет (не з дорогоцінного металу чи каменю)
Всього відповідей: 260

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Ткач В. Багатошарова пам’ятка Тараканів – 7.

 

Віталій Ткач

 

Багатошарова пам‘ятка Тараканів-7.

 

Поселення Тараканів-7 було виявлене автором у 2000 році на острівному підвищенні в заплаві лівого берега р. Ікви та впадаючого в неї струмка за 0,4 км на схід від шосейного мосту через цей струмок (рис. 1а;2). З поверхні пам‘ятки було зібрано матеріали різних періодів – крем‘яні пластини та вкладень серпа доби енеоліту, крем‘яний серп та сокирку, вироби на відщепах доби бронзи, кераміку доби ранньої бронзи мєжановіцької (рис. 1б; 1) та стжижовської культур (рис. 1б;3), кераміку тшинецько-комарівської культури (рис. 1б; 2,4), заготовки крем‘яних серпів доби пізньої бронзи – раннього заліза, кераміку могилянської групи ранньозалізного віку (рис. 1б; 5,6).

Найбільшу кількість знахідок становить гончарна кераміка періоду Київської Русі, представлена переважно уламками горщиків. за формою верхніх частин горщики можна розділити на 3 групи, кількісно нерівномірні.

Перша, дуже нечисельна група складається з вінець горщиків манжетного типу, які в свою чергу можна розділити на 2 типи. До першого з них належать переважно товстостінні форми, типові для Х – поч. ХІ ст. (рис. 2; 1-3). Для них характерні чіткі риси манжета. До другого типу належать витончені вінця, які є розвитком попередніх. Форма манжета часто нечітка, він плавно переходить в шийку, край вінця іноді дещо загнутий всередину (рис. 2; 4,5,9).

Друга група, яка є домінуючою на цьому поселенні, складається з досить великої кількості різноманітних форм, які є розвитком манжетних форм. Кераміка переважно тонкостінна, виготовлена на швидкісному гончарному крузі, рідше зустрічається середня товщина стінок і винятково рідкісним є товстостінний посуд. Окрім зовнішнього манжета, вінця мають внутрішню закраїну різної форми, іноді манжет розділений на 3 виступи (рис. 2; 6-8, 10-17). В багатьох екземплярів зовнішній манжет здеградований або й взагалі відсутній (рис. 2; 18-22). Трапляється невелика кількість вінець індивідуальних форм, які практично не повторюються (рис. 2; 32-37) або ж вінця повністю позбавлені рельєфних елементів (рис. 2; 23). Такі вінця мають аналогії в давньоруських комплексах Дорогобужа і датуються ХІ – поч. ХІІ ст. [Прищепа, Нікольченко, 1996, с. 52].

Третя група складається з близьких між собою за формою вінець, для яких характерною особливістю є наявність округлого за формою валика на внутрішній частині вінця. (рис. 2; 25-31). Кераміка такого типу з‘являється  в кінці ХІ ст. і існує в ХІІ-ХІІІ ст. [Кучера, 1986, с. 449,450].

Посудини з вертикальною шийкою складають незначну, але виразну групу. У деяких із цих посудин шийка власне нахилена всередину. Вінця мають різноманітне оформлення (рис. 3; 1-12). Уламки мисок виявлено 3 екземпляри. Перший з них належить мисці конічного типу. Миски подібної форми трапляються на поселеннях Х – поч. ХІ ст. на Дубенщини (Дубно-Волиця, Заболоття-2, Дубно-о. Дубовець, Клюки-2), екземпляр з Тараканова-7 відрізняється від них лише малою товщиною стінок та штамповим орнаментом (рис. 3; 13). Найближчою аналогією є уламок дуже подібної миски з поселення середини ХІ – поч. ХІІ ст. Тартак-1. Інші 2 екземпляри мають виражену шийку та вінце, подібне до горщиків третьої групи (рис. 3; 14,15). найбільш близькими до них є форми мисок ХІІ – першої половини ХІІІ ст. з сусідніх пам‘яток Тараканів-3 та Тараканів-5 [Ткач, 2004, с. 76], які відрізняються лише більш високою шийкою. Знайдено також 2 екземпляри покришок (рис. 4; 15,16).

Ще близько 15 фрагментів кераміки представлено ручками та їх уламками. Переважають невеликі підпрямокутні в січенні ручки, що кріпились до плеча посудини (рис. 3; 16-18). Трапляються також ручки більшого розміру, округлі в січенні (рис. 3; 19-23), або плоскі (рис. 3; 20,21). Ще один уламок посудини є частиною стінки з переламом, до якої прикріплена коротка ручка-відросток, через яку зроблено наскрізний отвір всередину посудини (рис. 4; 14). Призначення її не визначено.

Орнаментація кераміки складається переважно з прямих ліній, різноманітних штампів (рис. 4; 9-13, 15, 16), рідше трапляються хвилясті лінії (рис. 2; 1, рис. 3; 1), вертикальні штрихи (рис. 3; 5), скісні штрихи (рис. 3; 8, рис. 4; 14), насічки по краю вінця (рис. 2; 24,31).

На кількох денцях посудин виявлено дуже нечіткі відбитки клейм. Вдалося розрізнити лише одне, яке складається з незамкнутого кола, біля розриву доповненого фігурою із трьох відрізків зі спільною вершиною (рис. 4; 8).

Окрім посуду, знайдено два керамічних пряслиця. Одне виготовлене зі стінки посудини, інше має біконічну форму (рис. 4; 11). Зібрано значну кількість уламків сланцевих точильних брусків, прямокутних в перетині, з пазами для заточки голок і шил та уламок круглого точила (рис. 4; 6). Подібні вироби відомі з Листвинського городища Х-ХІ ст. [Чайка, Довгань, 1998, с. 231]. Знайдено три залізні ножі (рис. 4; 1-3), уламок крученого скляного браслета зеленого кольору, перевитого жовтою ниткою (рис. 4; 4), скляну цілиндричну намистину білого кольору з сріблястим прошарком (рис. 4; 5), кістяну застібку (рис. 4; 7). Слід згадати також відбиток тканини на керамічній ручці посудини.

До давньоруського часу належать очевидно і виявлені на поверхні пам‘ятки сліди металургійного виробництва – скупчення шлаків та криць. Тут же трапляються уламки скловидної крусти та червоні камінці.

Знахідок після монгольського часу дуже мало. Трапилось кілька вінець другої половини ХІІІ – поч. ХІV ст., які мають аналогії на пам‘ятках Тараканів-5, Тараканів-3 [Ткач, 2004, с. 178] (рис. 2; 38,39), уламки посуду з неякісної, з грубими домішками глини (рис. 2; 40,41) та досконала білоглиняна і морена кераміка, яку можна датувати ХІV – ХV ст. (рис. 2; 42-46).

Найбільш потужним культурним шаром пам‘ятки є давньоруський. Найбільшу кількість становить посуд ХІ – поч. ХІІ ст. Окрім форми, для нього характерна особлива технологія виготовлення – застосування швидкісного гончарного круга, широке використання штампового орнаменту, досконале глиняне тісто з домішкою дрібного піску із значним вмістом дрібних золотистих зерен піриту, що відрізняє її як від більш ранньої кераміки Х – поч. ХІ ст., так і від пізньої – ХІІ – першої половини ХІІІ ст. Кераміка першої групи, невелику кількість якої знайдено на пам‘ятці, створює враження незначної заселеності пам‘ятки в Х – поч. ХІ ст., але слід зауважити, що Тараканів-7 знаходиться між двома потужними поселеннями Х – поч. ХІ ст. Тараканів-6 та Тараканів-3, відстань до яких становить відповідно 50 та 100 метрів, тож якась кількість ранньої кераміки могла потрапити на територію пам‘ятки сусідніх поселень. ця група включає в себе також тонкостінну кераміку другого типу, яка виготовлена за тою ж технологією, що і кераміка другої групи і також може бути віднесена до ХІ ст.

Третя група кераміки, яку за формою можна датувати ХІІ – першою половиною ХІІІ ст., теж переважно виготовлена за технологією ХІ – поч. ХІІ ст. і має характерні домішки. Порівняння її з керамікою ХІІ – першої половини ХІІІ ст. із сусідніх пам‘яток Тараканів-3 і Тараканів-5 показує на значні відмінність складу глиняного тіста посуду з цих комплексів від кераміки з Тараканова-7. В посудин з Тараканова-3 та Тараканова-5 відсутня така домішка як пірит, пісок значно крупніший і щільність його в тісті переважно менша, часто трапляються дрібні зерна шамоту. Наявна також певна кількість посуду з червоної та коричневої глини, відсутня в комплексі Тараканова-7. Важко уявити, щоб така різниця в технології виготовлення посуду існувала на розташованих поруч одночасних поселеннях. Таким чином третю групу кераміки з Тараканова-7 варто датувати кінцем ХІ – поч. ХІІ ст.

Поселення давньоруського часу не обмежувалось власне острівним підвищенням, на якому знаходиться пам‘ятка Тараканів-7. Матеріали ХІ – поч. ХІІ ст. виявлено і на південному краю надзаплавної тераси, яку займає пам‘ятка Тараканів-6 (рис. 1в, рис. 1г; 4). Зважаючи на мізерну відстань між терасою та островом, це було одне поселення для даного періоду. В іншому ж, відмінність кераміки з Тараканова-7 та сусідніх пам‘яток Тараканів-6 (рис. 1г; 1-5) і Тараканів-3 (рис. 1г; 6-13) досить виразна. На цих двох, значно більших за площею поселеннях слов‘янські нашарування з‘являються у VІІІ – ІХ ст., значного розвитку досягають у Х – поч. ХІ ст., після чого життя в них переривається за винятком незначної ділянки на південній окраїні Тараканова-6, пов‘язаної із заселенням острівного підвищення Тараканів-7. В ХІІ ст. відбуваються значні зміни – повторне заселення Тараканова-6 та тараканова-3 та значний розвиток останнього, пов‘язаний з проживанням тут представників соціально-політичної верхівки – очевидно княжого дружинника з сім‘єю [Ткач, 2004, с. 178,179]. Поселення Тараканів-7 у цей же час перестає існувати на довгий час, а можливо і назавжди – незначні знахідки кераміки пізнішого часу могли потрапити туди з Тараканова-3.   

 

Література

1.     Кучера М.П. Керамика./ Археология Украинской ССР. – Том 3. – К., 1986 – с. 446-455.

2.     Прищепа Б.А., Нікольченко Ю.М. Літописний Дорогобуж в період Київської Русі. – Рівне, 1996.

3.     Ткач В. Два поселення ХІІ – ХІІІ ст. біля с. Тараканів.// Літописний Губин в контексті історії Болохівської землі. (ХІІ – ХІІІ ст.) Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 26 червня 2004 р. Київ – Хмельницький – Кам‘янець-Подільський – Стараконстантинів, 2004 – с. 176-183

Ілюстрації

 

Рис. 1. а – ситуаційний план розташування пам‘яток: 1 – Тараканів-6, 2 – Тараканів-7, 3 – Тараканів-3; б – Тараканів-7, кераміка культур: 1 – мєжановіцької, 2,4 – тшинецької, 3 – стжижовської, 5,6 – могилянської групи; в – схема заселення в ХІ – поч. ХІІ ст. території пам‘яток; г – кераміка з пам‘яток Тараканів-6 (1-5), Тараканів-3 (6-13).

Рис. 2. Тараканів-7, гончарна кераміка.

Рис. 3. Тараканів-7, гончарна кераміка.

Рис. 4. Тараканів-7: 1-3 – залізні ножі, 4,5 – скляні вироби, 6 – уламок механічного точила, 7 – кістяна застібка, 8 – денце з клеймом, 9,10,12,13 – кераміка з штамповим орнаментом, 11 – глиняне пряслице, 14 – уламок посудини, 15,16 – покришки.

 
Рис. 1
Рис. 2
Рис. 3
рис. 4
Категорія: Мої статті | Додав: duben (26.03.2008) | Автор: Ткач Віталій
Переглядів: 736 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2016 | Хостинг від uCoz