Археологія Дубенщини

Віталій Ткач

Кістяні вироби, знайдені на пам’ятках Дубенщини під час археологічних розвідок.

При проведенні археологічних розвідок на багатошарових поселеннях Дубенського району на поверхні цих пам’яток було знайдено різноманітні вироби з кістки та рогу. Такі знахідки зазвичай дуже важко датувати або хоча б віднести до певного періоду, оскільки вони виявлені не в закритих комплексах а у перевідкладеному стані. Зовнішній вигляд виробів не завжди може допомогти у цьому, оскільки для багатьох категорій знарядь він не мінявся протягом тисяч років. Втім у деяких випадках їм вдалося знайти аналогії або ж деякі обставини при яких вони були знайдені дозволяють уточнити період коли ці вироби були у користуванні.

Проколки доволі різноманітних форм трапились у великій кількості, хоча відносно цілих екземплярів небагато (рис. 3;13,15,16). Ці вироби відомі практично у всі досліджувані археологами періоди тож датувати більшість знахідок  з пам’яток де є від 6 до 16 різночасових поселень неможливо. Винятком є проколка овальної в перетині форми з поселення Івання-1, яку виявлено в заповненні житла 12 – першої половини 13 ст., яке і нині руйнується кар’єром, що частково знищив цю пам’ятку (рис.3;14). Ще одна проколка була знадена на тришаровому поселенні Рачин-2 де були виявлені вироби культури кулястих амфор, могилянської групи та поморської культури (рис. 1;19).

Лощила застосовувались для обробки шкіри. Уламки та цілі вироби знайдені на кількох поселеннях. Зазвичай як лощило використовувалась кістка або ребро тварини без додаткової обробки і розпізнається таке знаряддя за характерним блиском робочої частини. Із знайдених лощил датувати можна тільки одне – з поселення культури шнурової кераміки Заруддя-1. Воно виготовлене з уламка кістки.

Долота також різні за формою знайдені на кількох поселеннях. Досить недбало виготовлені долота знайдено на пам’ятках Дубно-Волиця (рис. 1;16), Костянець - ур. Монастирське, пункт 2 (рис.1;17), Панталія-2 (рис. 2;6). Можливо частиною великого долота є виріб з Тараканова-5 (рис.3;17). Подібні вироби існували кам’яному віці та в добу палеометалу. Очевидно останньою й слід датувати знайдені долота. Підтвердженням тому є кістяні долота знайдені на поселенні Аршичин-2, на якому є шари доби міді та бронзи, та поселенні Хрінники – Високий берег де долото було знайдене в споруді мєжановіцької культури доби бронзи.

Шпильки з отвором виявлені на поселеннях Варковичі-3 (рис.1;4,5), Дубно – звірогосподарство (рис. 1;2), Дубно – Сурмичі-3 (рис. 1;3) та Тараканів-5 (рис. 1;6), на якому також знайдено заготовку такої шпильки (рис. 1;7). У чотирьох виробів отвір прямий, в двох – косий від торця до однієї з сторін. Шпилька з прямим отвором відома з поселення стжижовської культури доби бронзи біля м. Торчин [Пелещишин, 1971, с. 99-100], подібні шпильки відомі й з пам’яток культур шнурової кераміки Польщі. Очевидно їх варіантом були й шпильки з косим отвором. Використовувались ці шпильки мабуть як застібки до кістяних пряжок багатоваликового типу, які побутували в цей же період.

Шпилька двохстороння була знайдена на поселенні Острів-3, де найбільш потужним є шар вельбарської культури римського часу (рис. 1;10). Аналогічні знаряддя, які очевидно були жіночими шпильками для волосся трапляються в житлах вельбарської культури на поселенні Хрінники – Шанків яр [Козак, 2004, с.73].

Ретушер виявлено на поселенні Дубно – Волиця у порушеній оранкою крем’яній майстерні стжижовської культури доби бронзи. Це знаряддя для зняття тонких пласких відщепів з заготовок серпів та сокир складається з кістяної рукояті та кістяного робочого стержня (рис. 1;1).

Вістря стріли знайдене на поселенні Тараканів-4, виготовлене з трубкової кістки, має трикутне перо що плавно переходить в черешок (рис. 1;9). Аналогічне вістря було знайдено в ямі мєжановіцької культури на поселенні Хрінники – Високий берег [Козак, Ткач, 2002, с. 132]. До цієї ж культури слід віднести і вістря з Тараканова-4, де також є мєжановіцький шар. Очевидно вістрям стріли є і двохсторонньо заточений виріб з поселення Коблин-3 (рис. 1;11). Останній важко з певністю віднести до якогось періоду.

Псалій знайдено на поселенні Тараканів-4 (рис. 1;12). Подібні вироби існували в добу пізньої бронзи – раннього заліза.

Намистина з трубкової кістки птаха (рис. 1;13) виявлена на поселенні Дубно – звірогосподарство в заповненні зруйнованого кар’єром об’єкта стжижовської культури доби бронзи.

Накладка виготовлена з тонкої кістяної пластини з двома збереженими отворами знайдена на поселенні Тараканів-5 (рис. 1;14). Датування цієї знахідки проблематичне.

„Поясна бляшка” з емалі ікла свині знайдена на поселенні Тараканів-5 на розораній плямі що утворилась внаслідок руйнування споруди стжижовської культури (рис. 1;8). Ця прикраса неправильно-квадратної форми має свердлені отвори по кутах. Подібні вироби відомі з могильників стжижовської культури в Польщі [Bargiel, Libera, 2005, с. 200,207, рис. 6,16-20].

Амулет антропоморфної форми знайдено на поселенні Дубно – Волиця (рис. 1;15). Подібні вироби відомі в трипільській культурі. На цьому поселенні трипільського шару немає, тож дана знахідка може належати до синхронної лендельської культури. Можливо цей виріб є наслідуванням трипільського амулету.

Гарпун знайдено на поселенні Тараканів-4 (рис. 1;18). Це овальний в перетині виріб довжиною 146 мм з одним зубцем. Він відрізняється від багатозубих гарпунів кам’яного віку і очевидно належить до якоїсь з культур доби міді – бронзи – раннього заліза.

Пряслице виготовлене шляхом про свердлення суглобу тварини знайдене на поселенні Дубно – Волиця (рис.2;7). Датувати цей виріб можливо давньоруським часом, оскільки два подібні вироби були знайдені в шарах 11 та 13 століть при розкопках Дорогобужа [Прищепа, Нікольченко, 1996, с.85.]

Стержні знайдені на кількох поселеннях є уламками невизначених виробів (рис.2;9-11). Можливо загострений уламок з поселення Дубно – Волиця є частиною вістря списа чи дротика (рис. 2;11).

Рукоятки з рогу знайдено на поселеннях Тараканів-4 (рис. 2;1), Острів-3 (рис. 2;2) та уламок з поселення Дубно – Волиця (рис. 2;5). Екземпляр з Острова очевидно належить до вельбарської культури.

Рукоятки ножів знайдено три. Перша кругла в перетині і заполірована від ужитку знайдена на поселенні Тараканів-3. Передня частина її відламана, на задній збереглося позеленіння від бронзової прикраси (рис. 3;4). Датувати її слід очевидно давньоруським часом. Від другої рукоятки  з поселення Дубно – Волиця збереглась невелика частина. Цей виріб орнаментовано насічками (рис. 3;1). Знайдено його було біля порушених оранкою споруд вельбарської культури та слов’янських 6 – 13 ст. Від третьої рукоятки з того ж поселення збереглась задня частина, яка складається з двох накладок з’єднаних з плоским залізним черешком мідною заклепкою (рис. 3;18). Датувати цей виріб можна кінцем 14 – кінцем 16 ст., що відповідає одному з культурних шарів поселення.

Муфти знайдено у вигляді уламків, що збереглись на всю довжину, що дозволило графічно реставрувати ці вироби, виявлені на поселеннях Дубно – Волиця (рис. 3;2) та Тараканів-5 (рис. 3;3). Вони були круглими в перетині та розширювались на одному з кінців. Уламки ще двох муфт, овальних в перетині та недбало виготовлених знайдено на поселеннях Тараканів-3 і Тараканів-5 (рис. 3;5,6). Датувати ці вироби очевидно слід давньоруським часом. Служили вони найімовірніше обкладками рукояток дрібних знарядь. Подібні вироби знайдені в Дорогобужі[Прищепа, Нікольченко, 1996, с.85, рис. 16;16]

Гольники знайдено в трьох екземплярах на поселенні Тараканів-5. Виготовлені з трубчастих кісток птахів вони служили для зберігання голок. Всі знайдені екземпляри пошкоджені. Очевидно вони походять із розораного давньоруського могильника, який знаходиться в тій частині пам’ятки де їх було виявлено.

Застібку від кінських пут (рис. 3;12) знайдено на поселенні Тараканів-7, найпотужніший етап існування якого припадає на 11 – початок 12 ст. [Ткач, 2006, с. 203-210]. Аналогічний виріб знайдено при розкопках давньоруського Дорогобужа [Прищепа, Нікольченко, 1995, с.87, рис. 78,9].

Диск діаметром 17 мм та висотою 3-4 мм виявлено на поселенні Тараканів-3 (рис. 3;8). Подібні вироби з кераміки  мєжановіцької культури доби бронзи, вельбарської культури, давньоруського часу та кінця 19 – середини 20 ст. часто трапляються на пам’ятках Дубенщини. За зібраними автором даними такі диски використовувались для гри в „лишки” в 20-40-х роках 20 ст. в селах Плоска Дубенського району та Аршичин Млинівського району, в селі Івання Дубенського району для цього використовувались плоскі округлі камінці а в селі Мятин Млинівського району, де ця гра збереглась до кінця 20 ст. – необроблені уламки фарфорового посуду. Очевидно такою ж фішкою для гри є і знайдений кістяний диск.

Знаряддя невідомого призначення. До цієї категорії віднесено уламок орнаментованого вироба з поселення Тараканів-3 (рис. 3;7), масивний виріб з поселення Тараканів-8 з спрацьованим від якоїсь роботи місцем зрізу кістки (рис. 2;5), та два трохи зігнуті подібні вироби з поселень Дубно – ур. Палестина-1 (рис. 2;4) та Дубно – Волиця (рис. 2;8). Перший має округлу форму, другий – чотирикутну з заокругленими кутами. Слід зауважити, що на поселенні Дубно – ур. Палестина-1 є шари доби палеоліту, трипільської культури доби міді, культур доби бронзи - мєжановіцької , стжижовської, багатоваликової кераміки та тшинецької, а також могилянської групи ранньозалізного віку.

Таким чином на поселеннях Дубенщини виявлено 21 категорію виробів з кістки та рогу, не рахуючи типологічно не встановлених. Деякі з них вдалося датувати за аналогіями, інші лише здогадно, частина ж не піддається датуванню.

Література

Козак Д. Н. Поселення готів на Хрінницькому водоймищі (с. Хрінники, ур. Шанків яр). // Археологія давніх слов’ян. Дослідження і матеріали. – К., 2004. – с. 49-90.

Козак Д. Н., Ткач В. В. Поселення доби бронзи біля с. Хрінники Рівненської обл. // Археологічні відкриття в Україні 2000-2001 р.р. – К., 2002, с. 131-133.

Пелещишин М. А. Нові поселення стжижівської культури на Волині. // Археологія, 1, 1971. – с. 89-103.

Прищепа Б. А., Нікольченко Ю. М. Літописний Дорогобуж в період Київської Русі. До історії населення Західної Волині в Х – ХІІІ ст. – Рівне, 1996.

Ткач В. Багатошарова пам’ятка Тараканів – 7. // Кобудь-Костянтинів-Старокостянтинів: історія, археологія, культура, архітектура. Науковий збірник <<Велика Волинь>> т. 34. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 800-літтю міста, 10-11 березня 2006 року. – Старокостянтинів, 2006, с. 203-210.

Bargiel B., Libera J. Kultura strzyzowska na Lubelszczyznie w swietle znalezisk grobowych. // На пошану С. С. Березанської. Збірник наукових праць. – К., 2005. – с. 197-211.

Ілюстрації

Рис.1 Вироби з кістки: 1 – ретушер, 2-6 – шпильки, 7 – заготовка шпильки, 8 – поясна бляшка, 9,11 – вістря стріл, 10 – шпилька двостороння, 12 – псалій, 13 – намистина, 14 – накладка, 15 – амулет, 16,17 – долота, 18 – гарпун, 19 – проколка. 1-9,13 – культури шнурової кераміки, 10 – вельбарська культура, 11,14,16-19 – час не визначено,12 – доба пізньої бронзи – раннього заліза. 1,15,16 – Дубно – Волиця, 2,13 – Дубно – звірогосподарство, 3 – Дубно – Сурмичі-3,  4,5 – Варковичі-3, 6-8,14 – Тараканів-5, 9,12,18 – Тараканів-4, 10,17 – Костянець, ур. Монастирське-2, 19 – Рачин-2.

Рис.2 Вироби з кістки: 1,2,5 – рукоятки, 3,4,8 - знаряддя невідомого призначення, 6 – долото, 7 – пряслице, 9-11 – стержні. 1,3-6,8-11 - час не визначено, 2 - вельбарська культура, 7 – давньоруський час. 1 - Тараканів-4, 2 – Острів-3, 3 – Тараканів-8, 4 – Дубно – Палестина-1, 5,7-11 - Дубно – Волиця, 6 – Панталія-2.