Археологія Дубенщини

Віталій Ткач

                Локалізація маєтку Тороканов у XIV – XVI ст.

   Нинішній Тараканів є селом Дубенського району Рівненської області за кілька кілометрів на південний захід від Дубна. На картах кінця ХІХ – початку ХХ ст. село розміщене практично так само як і нині, але сконцентроване переважно на правому березі струмка. Судячи з опису Ульріха фон Вердума, в 1671 р. воно знаходилось тут же [1,4]. Однак, відомо, що в 1570 р. з Тараканова було збудовано міст на Страклів [3,159], що не є можливим з сучасного місця розташування села, оскільки між нинішніми Таракановим та Стракловом знаходиться широка заболочена заплава Ікви шириною до 2 км, русло ж її проходило під протилежним від Тараканова берегом. Сучасну дорогу між ними було збудовано вже після побудови залізниці.
   Невідповідність сучасного розміщення села і історичних даних змушує шукати сліди цього поселення серед археологічних пам’яток XIV – XVI ст. на берегах Ікви. Таких пам’яток відомо п’ять [2,134,135].
   Тараканів, пункт 2. Займає піщаний острів в заплаві лівого берега р. Ікви, за 700 м на схід від Тараканівського форту. Матеріали XIV – XVI ст. виявлено у незначній кількості на окраїні підвищення (рис. 1;1).
   Тараканів, пункт 3. Займає острів в лівобережній заплаві р. Ікви на правому березі струмка, в ур. Замосточчя (рис. 1;4). Матеріали другої половини ХІІІ – XVI ст. виявлено у великій кількості на площі 5000 м2 
   Тараканів, пункт 4. Займає окреме підвищення в заплаві лівого берега р. Ікви, за 1 км на південний схід від залізничного мосту (рис. 1;2). Площа пам’ятки близько 2500 м2 .
   Тараканів, пункт 5. Займає окреме підвищення на лівому березі р. Ікви в ур. Тараканівщина, за 200 м на південний захід від залізничного мосту (рис. 1;3). Площа поселення близько 1 га.
   Тараканів, пункт 7. Займає острів в лівобережній заплаві р. Ікви на правому березі струмка, в ур. Замосточчя (рис. 1;5). Матеріали другої половини ХІІІ – XVI ст. виявлено у невеликій кількості [4,205].
   Всі ці пам’ятки об’єднує те, що життя на них припинилось у кінці XVI ст. і більше не відновлювалось, за винятком Тараканова -4, де існувала одинока садиба кінця XVІІ – XVIІІ ст. На трьох поселеннях ( Тараканів -3,- 4, - 5) матеріали XIV – XVI ст. трапились у великій кількості.      Керамічний комплекс Тараканова -2, Тараканова -7 та Тараканова -4 досить стандартний для поселень цього періоду. Це уламки досконалих тонкостінних горщиків, глеків, покришок та поодиноких макітер, виготовлених на швидкісному гончарному крузі, з якого їх було знято за допомогою нитки, переважно морених, або білоглиняних (рис.3;1-6,11,17-28) та горщиків післямонгольського типу, виготовлених із застосуванням примітивнішої технології, з грубими домішками в глиняному тісті (рис.3;7-10,12-16). 
   На поселеннях Тараканів-3 та Тараканів-5 спостерігається дещо інша картина. Окрім стандартних, перерахованих вище знахідок (рис.4;1,15,16,21-24,26,28,29,31-35,45,46,48,50-55; рис. 5;1,2,4,6,7,11,12,14,15), тут спостережено значно ширший асортимент глиняного посуду – значну кількість уламків сковорідок, морених та білоглиняних, вкритих всередині зеленою поливою (рис.4;2-7,18-20; рис.5;3,10), полив’яних кухлів (рис.4;,8-10,30,47), макітер (рис. 4;15,16), наявність певної кількості полив’яних горщиків та мисок (рис. 4;40,49; рис.5;5), а також посудин орнаментованих лощінням та опискою (рис. 4;25,27,36-39,41,43,44; рис. 5;13,16), що нехарактерно для збірок з поселень цього періоду, так на добре обстеженому поселенні Дубно-Волиця на протилежному березі Ікви подібного посуду не знайдено взагалі. Ще одною рисою, яка виділяє ці два поселення з кількох десятків обстежених на Дубенщині – наявність значної кількості архітектурно-будівельної кераміки – переважно це уламки кахлів горщиковидного або мисковидного типів, виготовлених з білої та рожевої глини (рис. 4;17; рис. 5;8; рис. 6;7,8,13). Більшість виробів мала рифлені стінки та фігурний квадрифолій. Окремі вироби вкриті поливою або прикрашені штампом. На поселенні Тараканів-5 знайдено також частину щиткової бортикової кахлі з геометричним орнаментом (рис. 6;12), уламки керамічних полив’яних плиток (рис. 5;17) та частину цеглини-пальчатки. На Тараканові-3 виявлено половину біконічного глиняного пряслиця, яке за характером глиняного тіста близьке до кераміки розглядуваного періоду (рис. 6; 11). На обох поселеннях знайдено нечисленні уламки скляного посуду.
   Знахідки з чорного металу представлені ножами, один з яких має приклепані мідні пластинки, які відділяють плоский черешок від леза (рис. 6;4-6), замком та ключем з Тараканова-3 (рис. 6;2,3), пешнею з Тараканова-4 (рис. 6;1). На поселенні Тараканів-5 виявлено свинцевий хрестик (рис. 6;14).
   Найбільшу кількість знахідок, не характерних для звичайних поселень XIV – XVI ст. зібрано на пам’ятці Тараканів-5, що дозволяє визначити його, як місце проживання представників відносно заможного соціального прошарку. Цей пункт знаходиться на протилежному березі Ікви від Страклова, де також виявлено кераміку XIV – XVI ст., і відстань між цими пунктами невелика, близько 80-90 м. тож вірогідно, що саме тут було збудовано міст у 1570 р. Під час обстеження пам’ятки автору доводилось чути від жителів с. Тараканів переказ, згідно з яким, в давнину село існувало саме в цьому урочищі.
  Таким чином, за кількома різними ознаками, поселення Тараканів-5 можна ідентифікувати з маєтком Тороканов, відомим в писемних джерелах з 1488 року [3,158-159]. Що ж до інших пам’яток поблизу Тараканова, то слід зауважити, що вони виділені за топографічними ознаками і навряд чи кожна з них відповідає давньому селу. Скоріше за все, маєток Тороканов об’єднував ці кілька розкиданих по заплаві Ікви заселених островів з центральною садибою навпроти Страклова.
   Припинення життя на цих островах сталось в кінці XVI ст., після 1570 р., але за певний час до 1592 року, коли було засновано Підборецький монастир, найраніші керамічні комплекси якого різко відрізняються від зібраних на пам’ятках поблизу Тараканова. Найімовірніше цим рубежем став 1577 рік, відомий двома спустошливими татарськими нападами на Дубенщину і облогою самого міста. В цей час навколо Дубна перестають існувати більше десятка поселень [4,236]. Відновлено Тараканів було зовсім в іншому місці – на надзаплавній терасі р. Ікви, з невідомих нам причин, хоч можна припустити, що таке розміщення села було вигідним через наявність тут зручної сухопутної дороги до Дубна та дозволяло населенню у випадку нападу швидше дістатись до укріплень міста, або ж сховатись в лісах та балках Повчанської височини.

                                Джерела та література

1. Дубно середньовічне очами іноземця. // «Червона зірка», №188 (6430), 25.11.1983 р. – с. 4.
2. Прищепа Б. А., Ткач В. В. Археологічне обстеження околиць Дубна.// Археологічні відкриття в Україні 1997-1998 рр. – К., 1998. – с. 134 - 135.
3. Пура Я. О. Край наш у назвах. Ч. 1. – Рівне, 1991.
4. Ткач В. Багатошарова пам’ятка Тараканів – 7. // Кобудь-Костянтинів-Старокостянтинів: історія, археологія, культура, архітектура. Науковий збірник <<Велика Волинь>> т. 34. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 800-літтю міста, 10-11 березня 2006 року. – Старокостянтинів, 2006, с. 203-210.

                                             Ілюстрації

Рис.1. Карта Тараканова початку ХХ ст. з позначенням археологічних памяток біля села: 1 – Тараканів -2; 2 – Тараканів -4; 3 – Тараканів -5; 4 – Тараканів -3; 5 – Тараканів-7.

Рис. 2. Карта Тараканова кінця ХІХ ст. (після 1873 р.)

Рис. 3. Кераміка XIV – XVI ст з поселення Тараканів -4.

Рис. 4. Кераміка XIV – XVI ст з поселення Тараканів -3.

Рис. 5. Кераміка XIV – XVI ст з поселення Тараканів -5.