Археологія Дубенщини

Віталій Ткач, м. Дубно

Археологічна пам’ятка в передмісті Дубна Страклів.

Поселення в урочищі Біля мостів займає піщанистий мис правого берега р. Ікви розмірами 400х100 м, обстежувалось протягом 1997 – 2000 років [1, 134]. Територія пам’ятки примикає до будівель передмістя Страклів, в минулому – села, і нині зайнята приватними городами (рис. 1;1). Під час обстежень на поселенні було зібрано підйомний матеріал, який дає інформацію про етапи заселення пам’ятки і наявність на ній відповідних культурних нашарувань.

До найранішого періоду належать всього кілька знахідок. Це скребок на невеликому крем’яному відщепі (рис. 1;5), кутовий різець та ретушований виріб на дрібних пластинах (рис. 1;3,4), а також уламок стінки керамічної посудини сірого кольору, виготовлений з добре відмуленої глини з домішкою дрібного піску та шамоту (рис. 1;6). Можливо до цієї ж групи слід віднести невеликий нуклеус (рис. 1;2), та скребок на короткій пластині (рис. 1:15). Дану групу знахідок можна датувати добою неоліту.

Енеоліт на пам’ятці репрезентовано двома крупними нуклеусами, кількома пластинами та уламком посудини культури кулястих амфор [2, 220].

В ранньому періоді епохи бронзи на пам’ятці проживали носії мєжановіцької культури. Зібрано уламки кераміки сірого та коричневого кольору з домішкою піску та кременю в глиняному тісті. Деякі посудини мали згладжену або підлощену поверхню. Чотири уламки мають орнамент – у двох випадках подвійний і в одному – потрійний відтиск шнура (рис. 2;2-4), ще одна посудина мала орнамент з принаймні трьох горизонтальних відтисків подвійного шнура та нижче – відтиск парного шнура у вигляді петель або хвиль (рис. 2;1). Звертає увагу певна недбалість в нанесенні декору – лінії скривлюються та перериваються, іноді розташовані не по горизонталі, а з нахилом. Судячи з форми краще вцілілих уламків, це були посудини амфороподібної форми, з прямими шийками та округлим тулубом. Серед виробів з кременю до даної культури можна віднести скребки (рис. 2;6,7) та скобель (рис. 2;8) на відщепах, а також крем’яну сокиру з шліфованим лезом, овальну в перетині (рис. 2;5).

До пізньобронзового часу належать знайдені на пам’ятці чотири уламки кераміки тшинецької культури (рис. 2;9-12). Вони мають темно-сірий та коричневий колір поверхні, домішку кременю або жорстви в глиняному тісті. З двох орнаментованих вінець одне  має розширене плескате вінце, горизонтальні лінії орнаменту розташовані приблизно на однаковій відстані одна від одної (рис. 2;11). Друге вінце простої форми без рельєфних елементів прикрашене трьома згрупованими дещо косо прокресленими лініями (рис. 2;12).

Кераміка могилянської групи ранньозалізного віку зібрана в значно більшій кількості ніж матеріали доби бронзи. Виділяється характерна група вінець горщиків коричневого кольору з домішкою шамоту в глиняному тісті та переважно згладженою або лощеною внутрішньою та верхньою частиною зовнішньої поверхні. Нижня частина посудини іноді рустована. Орнамент складається з пальцевих вдавлень по зовнішньому краю вінця, перлин та проколів, або розчленованого пальцевими вдавленнями і пронизаного наскрізними проколами валика під вінцем (рис. 3;1,2,4,8,9,13), інші неорнаментовані (рис. 3; 3,5-7). В одного неорнаментованого екземпляра руст досягає вінця (рис. 3;6). Миски мають сірий колір, згладжену поверхню та домішку шамоту. Форми їх різні – наявні як прості вертикальні та  дещо загнуті всередину вінця, так і загорнуті всередину прямі або скошені потовщені вінця. Орнаментація мисок складається з заглиблень та проколів зроблених з внутрішньої сторони, почергових заглиблень та перлин (рис. 3; 10,11,14,15). В одного екземпляра орнамент складається з насічок по вінцю та короткого скісного валика (рис. 3;16). Знайдено також характерний для могилянської групи невеликий крем’яний серп (рис. 3;17) з слідами робочої заполіровки леза [3, 166, рис. 7;9].

Значною кількістю знахідок представлена поморська культура. Кераміка має переважно коричневий колір, рідше жовтий або сірий, миски іноді чорні. Глиняне тісто буває різноманітним, в мисок воно переважно містить домішку дрібно товченого кременю, в горщиків іноді має домішку середніх та крупних зерен кременю, жорстви, або шамоту, іноді ці домішки поєднуються. Поверхня горщиків ззовні переважно ошершавлена або рустована, рідше згладжена або лощена. Внутрішня поверхня як правило згладжена або лощена. Лощеними також є миски та диск. Орнамент горщиків складається з пальцевих вдавлень по зрізу вінця, іноді в шаховому порядку, в одного екземпляра наявні нігтеві насічки по шийці (рис. 4; 1-6,9), ще одна стінка має орнамент з пальцевих вдавлень (рис. 1;14). Одна миска орнаментована рядом овальних заглиблень по плечу (рис. 1;8). Форма горщиків є досить різною – наявні посудини з рівно нахиленою всередину шийкою (рис. 4;2,9,12), іноді вона пряма (рис. 4;4-7), або вигнута назовні (рис. 4;3,8). Вінце буває потовщеним (рис. 4;1,2,4,6,8). Миски мали біконічний профіль із заокругленим переламом і випрямленим вінцем (рис. 4;10,11). Характерним для поморської культури є глиняний диск, уламок якого знайдено на поселенні (рис. 1;9).

Після значної хронологічної перерви життя тут відновлюється в давньоруський період. Зібрано вінця горщиків, які датуються серединою ХІ – початком ХІІ ст. (рис. 1;10-12), та ХІІ – першою половиною ХІІІ ст. (рис. 1;13).

Пізніші знахідки можна пов’язати з періодом існування села Страклів. Зібрано морену кераміку ХV – ХVІ ст. (рис. 1;16), білоглиняну розписну та полив’яну кераміку ХVІІ – ХІХ ст., уламок червоноглиняної люльки, рушничний кремінь (рис. 1;17), погано збережену мідну монету Павла І.

До періоду Першої світової війни належать знахідки стріляних гільз від російської гвинтівки Мосіна  випущених Тульським патронним заводом в 1913 та 1914 роках, Луганським патронним заводом в ІІІ кварталі 1901 року, І та ІІІ кварталах 1911 року та в 1915 році, і Санкт-Петербурзькою (пізніше – Петроградською) патронною фабрикою в І, ІІ та ІІІ кварталах 1905 року, І кварталі 1908 року, та в 1911 році, невизначеними виробниками в 1906 році, американською фірмою «Ремінгтон» в 1916 році; а також гільзи від австро-угорської гвинтівки Манліхера, випущені фабрикою Георга Рота в вересні 1914 року, Хіртенберзькою патронною фабрикою в березні 1909 року, а також точно не визначеними виробниками в серпні 1914 року та в січні 1915 року, та російські гільзи з мельхіорового сплаву до гвинтівки Манліхера без клейм.

Ілюстрації

Рис. 1. План пам’ятки (1), крем’яні вироби та кераміка доби неоліту (2-6,15), поморської культури (7-9,14), давньоруського часу (10-13), XV – XVI ст. (16), рушничний кремінь (17).

Рис. 2. Кераміка мєжановіцької культури (1-4), крем’яні вироби (5-8), кераміка тшинецької культури (9-13).

Рис. 3. Кераміка і крем’яний серп могилянської групи ранньозалізного віку.

Рис. 4. Кераміка поморської культури.

Література

1. Прищепа Б.А. Ткач В.В. Археологічне обстеження околиць Дубна.//Археологічні відкриття в Україні в 1997 – 1998 р.р. – К., 1998 – с. 134-135.

2. Прищепа Б.А. Ткач В.В. Нові дослідження пам’яток культури кулястих амфор між Стиром і Горинню.//Нариси культури давньої Волині. – Луцьк., 2006 – с. 220.

3. Ткач В. Крем’яні жниварські знаряддя доби неоліту, енеоліту, бронзи та ранньозалізного віку за матеріалами з Дубенщини. – Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. До 150-річчя від дня народження Д.І. Яворницького. Випуск 3. – (Матеріали наукової конференції 24-25. 11. 2005 р.). – Рівне, 2005 – с.162 – 167.