Понеділок, 29.05.2017, 7:55:13Головна | Реєстрація | Вхід

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Наше опитування

Що я буду робити, якщо знайду цікавий древній предмет (не з дорогоцінного металу чи каменю)
Всього відповідей: 263

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Слов’яно-руське поселення Онишківці-Новаки на Малому Поліссі.
Віталій Ткач

Слов’яно-руське поселення Онишківці-Новаки на Малому Поліссі.

В 1998 році поблизу с. Онишківці Дубенського району Рівненської області автором і учнями туристсько-археологічного гуртка м. Дубно було виявлено нову памятку, яка, на жаль, вже на той час була практично повністю знищена кар’єром при добуванні піску для будівництва монастиря при джерелі св. Ганни. Поселення займало піщане підвищення лівого берега р. Зелений Струмок (лівобережна притока р. Ікви), за 100 м на захід від церкви та джерела в урочищі Новаки (рис. 4; 1). При огляді кар’єру було виявлено рештки двох споруд і зібрано підйомний матеріал.
Споруда 1 (піч) виявлена в східній частині кар’єру. Вона була дещо зсунута ножем бульдозера і збереглась у вигляді скупчення уламків, тож не ясно, чи була частиною житла. Піч була глинобитною, з включенням органіки, шматків кременю та крейди, а також великої кількості уламків посуду, які були повторно перепалені до рудого кольору. Черінь не мав вимостки з кераміки, натомість мав домішку органіки і дрібних уламків крейди, на його поверхні простежено відбитки стебел рослин.
Для побудови печі було навмисно розбито певну кількість посуду, виготовленого за однаковою технологією, незважаючи на значну різницю в розмірах горщиків. Уламки було вмуровано в глиняну конструкцію, часто доволі крупними фрагментами, розмірами до 0,45х0,3 м. Денця горщиків не виявлені, окрім уламків одного. 
Керамічний комплекс з конструкції печі складається з чотирьох практично повністю відреставрованих горщиків (рис. 1; 2-5), одного реставрованого частково (рис. 1; 1), 14 уламків верхніх частин горщиків (рис. 2; 1-14), уламка сковороди (рис. 1; 6), уламка стінки ліпної посудини з ручкою (рис. 2; 17) та уламка пряслиця (рис. 2; 16). Частину стінок не вдалося приєднати до верхніх частин. Горщики мають різні розміри, найбільші мали товщину стінок до 2 см, в придонній частині великих посудин стінки розширювались. Верхні частини горщиків були обточені на повільному гончарному крузі, з його ж допомогою сформовано манжетні вінчики. Манжети мають різний нахил, у крупних посудин по зрізу вінчика сформована горизонтальна площадка (рис. 1; 3; рис. 2; 1, 2), в найбільшого з горщиків манжет нерозвинутий (рис. 1; 1), в кількох менших він хвилястий (рис. 2; 12, 13). Внутрішня поверхня горщиків була розгладжена вручну, від чого залишились характерні скісні сліди, однакові на всіх горщиках. Всі горщики з конструкції печі неорнаментовані, частина їх має округлі стінки, у більшості нижня частина звужена. Глина має домішку піску, значної кількості жорстви – товченого вапняку та кременю, рідше трапляється шамот та органіка. Один вінчик горщика, знайдений в рештках печі, відрізняється від комплексу відсутністю повторного перепалу, наявністю хвилястого орнаменту, домішкою лише піску в тісті та кращою обробкою на гончарному крузі (рис. 2; 15).
Сковорода була сформована на гончарному крузі, в глиняному тісті домішка піску, її бортик дещо нагадує манжетні вінчики горщиків (рис. 1; 6). Пряслице овальне в січенні, в глині домішки органіки (рис. 2; 16).
За формою вінчиків горщиків гончарний посуд, аналогічний за формою вищеописаному, на Волині датується серединою ІХ – кінцем Х ст.[1, 211-212; 2, 28-29]. Однак комплекс з Онишківців демонструє цілу низку архаїчних рис, характерних для ліпної кераміки.
Споруда 2 була зафіксована в бровці, залишеній при розробці кар’єру, за 7 метрів на північ від споруди 1. Збереглись залишки прямокутного в січенні котловану житла, довжиною 3,2 м і глибиною 0,5 м від денної поверхні. Дослідження обмежились зачисткою, під час якої було виявлено невелику кількість кераміки і 2 залізні ножі (рис. 3; 17, 18). Кераміка з споруди 2 представлена вінчиками ранньогончарних горщиків, за формою близьких до посуду з попередньої споруди (рис. 3; 1-3, 5-16). Ще один вінчик має хвилястий орнамент на внутрішній частині шийки, що зближує його з керамікою типу Луки – Райковецької (рис. 3; 4).
У підйомному матеріалі, зібраному на поселенні, переважає кераміка того ж типу, що і в споруді 2, хоч і з більшою різноманітністю варіантів вінчиків (рис. 4; 3-24). Таким чином датувати поселення можна ІХ – Х ст. Крім того знайдено матеріали доби неоліту – крем’яні пластини, уламок нуклеуса та вінчик посудини, орнаментований двома рядами заглиблень (рис. 4; 2).
Розвідки проведені на р. Зелений Струмок не виявили інших поселень слов’яно-руського часу, однак слід зауважити, що частина берегів забудована і не обстежена. Натомість цікаві результати було отримано при розвідках правобережної малополіської притоки р. Ікви – р. Тартачки. Тут виявлено три поселення слов’яно-руського періоду (не враховуючи місця впадіння в р. Ікву, яке знаходиться в лесовій зоні) – Тартак-1, з якого зібрано матеріали середини ХІ – початку ХІІ ст., Тартак-3 (ХІІ – перша половина ХІІІ ст.) і Переросля (Х – початок ХІ ст.). Складається враження, що одночасно тут існувало не більше одного поселення.
Така ситуація дуже відрізняється від густо заселеної в слов’яно-руський період лесової зони середньої течії р. Ікви [3, 134-135] і, безсумнівно, була пов’язана з природніми особливостями Малого Полісся, які не сприяли веденню традиційного землеробсько-скотарського господарства.

Ілюстрації

Рис. 1. Онишківці, ур. Новаки. Споруда 1. Кераміка з конструкції печі.
Рис. 2. Онишківці, ур. Новаки. Споруда 1. Кераміка з конструкції печі.
Рис. 3. Онишківці, ур. Новаки. Кераміка та залізні ножі з споруди 2.
Рис. 4. Онишківці, ур. Новаки. 1 - розташування поселення, 2 – кераміка доби неоліту, 3-24 – профілі вінчиків горщиків з підйомного матеріалу.



Література

1. Козак Д. Н., Прищепа Б. А., Шкоропад В. В. Давні землероби Волині (пам’ятки археології на Хрінницькому водоймищі). Київ, 2004. – 300 с.
2. Прищепа Б. А., Нікольченко Ю. М. Муравицьке городище. – Маріуполь: Рената, 2001. – 80 с.

 3. Прищепа Б. А., Ткач В. В. Археологічне обстеження околиць Дубна.// Археологічні відкриття в Україні 1997-1998 р.р. – К., 1998. – с. 134 - 135.

Рис. 1

Рис. 2

Рис. 3

Рис. 4



Категорія: Мої статті | Додав: duben (09.04.2009)
Переглядів: 949 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017 | Хостинг від uCoz