Ткач Віталій. Нові знахідки доби енеоліту з Дубенщини.
Віталій Ткач м. Дубно Нові знахідки доби енеоліту з Дубенщини.
При археологічних розвідках у Дубенському районі Рівненської області, автором було виявлено і обстежено ряд пам’яток трипільської культури. При цьому з поверхні пам’яток було зібрано вироби, які становлять значний інтерес для дослідників пам’яток Трипілля та всіх, хто цікавиться цією культурою. Матеріали було зібрано на наступних пунктах: Заруддя, пункт 3. Стоянка доби фінального палеоліту. Поселення культур трипільської, городоцько-здовбицької, тшинецько-комарівської, поморської, вельбарської, Х – початку ХІ ст., ХІІ – ХІІІ ст. Займає мис правого берега р. Козинки за 2 км на південь від залізничного мосту. Розміри пам’ятки 400х80 м. Виявлене А. Бардецьким та Ю. Пшеничним в 2001 р., обстежене В. Ткачем в 2002-2007 рр. матеріалів доби енеоліту на поселенні виявлено небагато, однак знайдено дві пошкоджені антропоморфні глиняні фігурки. Перша з них, виготовлена з добре відмуленої глини, мала темно-сірий колір і була вкрита світло-кориневим ангобом, голова і руки, що були позначені виступами не збереглись, нижня частина теж втрачена (рис. 1; 10). Груди були позначені невеликими наліпами, талія чітко окреслена. Друга фігурка була виготовлена з менш якісної глини, з домішкою білого мінералу, мала темно-сірий колір, верхня частина голови і низ фігурки втрачені. Торс фігурки в анфас прямий, з окремими виступами, натомість фігурка добре профільована. В районі грудей фігурка потовщена, в області шиї потоншена (рис. 1; 11). Голова була відхилена назад, обличчя виступаюче, рельєфне, підборіддя було передано овалом. Листвин, пункт 1, ур. Городище. Поселення культур трипільської, городоцько-здовбицької, тшинецько-комарівської, городище Х – ХІ ст. Знаходиться за 1 км на південний захід від села. Поряд з валами городища було знайдено сокиру-тесло з зеленого дрібнозернистого каменю, овальну в перерізі, з розширеною і потоншеною лезовою частиною (рис. 1; 1). Поверхня долота добре шліфована. Листвин, пункт 2, ур. Гострий горб. Поселення культур волино-люблінської, трипільської, тшинецько-комарівської, могилянської групи, ІХ – початку ХІІ ст., курган. Знаходиться на високому мису, оточеному з трьох боків ярами, на південь від села і на схід від городища. Поселення досліджувалось М.А.Пелещишиним в 1970-71, 1975 і 1985 рр. [1, с. 56-90], обстежувалось автором у 2000 р. З поверхні поселення було зібрано значну кількість крем’яних виробів, серед яких привертають увагу два оригінальних –вістря стріли з грубим черешком, виготовлене на пластинці, знятій з шліфованої крем’яної сокири (рис. 1; 3) та зламаний серп, трикутний в січенні, з тристоронньою обробкою площин пласкою ретушшю (рис. 1; 4). Спинка його виготовлена у характерній енеолітичній техніці – тій же, з допомогою якої виготовлялися чотирикутні в перетині сокири. Аналогічні серпи знайдено на поселеннях пізньотрипільської культури Липа-Десятини, Мирогоща-2 та на поселеннях культури кулястих амфор Тараканів-4, Тараканів-5, Тараканів-6, Дубно-Волиця та Аршичин-2 [2, 162]. Після поломки серп було перероблено на різець. Знайдено також кам’яне долото, мінерал аналогічний долоту з Листвина-1, форма більш видовжена, долото тонше і лезова частина не має такого чіткого виділення, як у попереднього екземпляра (рис. 1; 2). Ще однною цікавою знахідкою з цього поселення є глиняна модель свердленої сокири ромбічної форми з заокругленим обухом, виготовлена з добре відмуленої коричневої глини (рис. 1; 5). На поверхні збереглась темно-червона фарба. Листвин, пункт 7. Поселення трипільської культури, городоцько-здовбицької та тшинецько-комарівської культур, могилянської групи, Х – початку ХІ ст. Займає похилий край мису над дорогою Мирогоща – Мізоч за 2 км на північний захід від церкви та за 0,5 км на схід від Костянецького кургану. Серед трипільських знахідок з цього поселення виділяється вінчик миски, виготовленої з червоної добре відмуленої глини з збереженим розписом чорною фарбою на внутрішній частині (рис. 1; 6). Внаслідок хімічних особливостей ґрунту Дубенщини, трипільський розпис на кераміці не зберігається, тож цей уламок є досить унікальною знахідкою. На цьому ж поселенні знайдено уламок пряслиця, орнаментованого рядом наколів (рис. 1; 7) та кульку з коричневої глини, аналогічної трипільській кераміці (рис. 1; 8). Нараїв, пункт 1, ур. Бродки. Поселення культур лінійно-стрічкової кераміки, трипільської, городоцько-здовбицької, комарівської, Х ст. Займає мис Мізоцького кряжу при впадінні струмка в р. Борисівку, за 1,25 км. на південний схід від цвинтаря. Виявлене в 1996 р. В. Ткачем. На поселенні знайдено антропоморфну фігурку коричневого кольору, голова та нижня частина її втрачені. При основі шиї – риски, якими можливо переданий одяг, торс розширюється доверху і плавно переходить у руки, передані виступами (рис. 1; 9). Виявлені знахідки в значній мірі поповнюють джерельну базу по трипільських пам’ятках Дубенщини. Особливо це стосується розписної кераміки та глиняної пластики, зокрема антропоморфної. Кожна з виявлених фігурок має свої конструктивні особливості, що відрізняють її від двох інших, що свідчить про доволі різноманітні прийоми їх виготовлення у трипільського населення даного регіону.
1. Пелещишин М.А. Поселення мідного віку біля сіл Костянець і Листвин у Західній Волині. – Львів, 1997. 2. Ткач В. Крем’яні жниварські знаряддя доби неоліту, енеоліту, бронзи та ранньозалізного віку за матеріалами з Дубенщини.// Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. До 150-річчя від дня народження Д.І. Яворницького. Випуск 3. – (Матеріали наукової конференції 24-25. 11. 2005 р.). – Рівне: Волинські обереги, 2005 – с.162 – 167.
Категорія: Мої статті | Додав: duben (02.03.2009)
| Автор: Ткач Віталій
