Середа, 28.06.2017, 9:13:25Головна | Реєстрація | Вхід

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Наше опитування

Як ви ставитесь до колекціонерів археологічних артефактів?
Всього відповідей: 215

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Знахідки епішнурової доби з поселення Тараканів-5.
Віталій Ткач

                                        Знахідки епішнурової доби з поселення Тараканів-5.


    Багатошарове поселення Тараканів-5 було виявлене автором у 1995 році [Прищепа, Ткач, 1997, с. 135] і з того часу регулярно обстежується з метою збору підйомного матеріалу та спостереження за виявленими скупченнями та об’ектами, які руйнуються оранкою. Пам’ятка займає окреме острівне підвищення висотою 197. 7 м над рівнем моря на лівому березі р. Ікви за 100 м на південний захід від залізничного мосту (на військовій топографічній карті ця ділянка позначена не зовсім точно) (рис. 1). Найбільша висота острова над рівнем заплави сягає біля 5 м, середня – біля 2 м. З півночі на південь підвищення має довжину 100 м, з заходу на схід – 75 м. Воно штучно поділене на 3 частини меліоративними ровами, що було використано для спостереження. Ділянка 1 розташована в східній частині пам’ятки і зайнята приватними городами, ділянка 2, також зайнята городами, займає північну частину, ділянка 3 – найбільшу і найвищу південно-західну частину (рис. 1). Остання з 1997 р. не розорюється і обстежена значно гірше. На ділянці 1 було виявлене скупчення матеріалів – крем’яних відщепів та знарядь, кераміки, кісток та уламків печини, яке є наслідком руйнування оранкою споруди доби бронзи. Інших виразних скупчень цього періоду не простежено.
    Зборами підйомного матеріалу стверджено існування на пам’ятці 11 періодів заселення від доби фінального палеоліту до XVI ст. Матеріали з поселення неодноразово використовувались для публікацій [Бардецький, 2003, с. 12-15; Бардецький, 2006, с. 423-434; Прищепа, Ткач, 2006, с. 220, 228; Ткач, Бардецький, 2003-2004, с. 148-155; Ткач, 2001, с. 234; Ткач, 2004, с. 176-183], в тому числі і епішнурового часу [Ткач, 2007, с. 630-634]. Нинішня публікація призначена для ширшого висвітлення знахідок цього часу з пам’ятки.
    Знахідки епішнурового часу представлені уламками керамічного посуду та глиняними пряслицями, виробами з кременю, кістки та мушлі. Кераміка розподіляється на три групи, які розрізняються за технологією виготовлення, формою та орнаментацією, лише кілька фрагментів посуду не входять в жодну з цих груп. До першої групи належить власне епішнурова кераміка – посуд темно-сірого, рідше світло-сірого чи коричневого кольору, переважно із добре згладженою, іноді лощеною поверхнею, домішкою піску та товченого кременю в глиняному тісті. В окремих випадках спостережено наявність окремих зерен шамоту та жорстви. Кераміка цієї групи трапляється на всіх ділянках поселення в значній кількості. Для аналізу відібрано вінчики та уламки з орнаментом.
    За більшістю знайдених уламків визначити форми посуду важко, краще збережені, очевидно належали амфороподібним посудинам (рис. 2; 1, 3; рис. 3; 1, 2). Один вінчик є уламком мініатюрного кухлика (рис. 3; 8), ще один належить масивній посудині з лійчастими вінцями (рис. 3; 18). 
За орнаментом ця кераміка поділяється на кілька виразних груп. До першої групи належать посудини, орнаментовані гуздоподібними наліпами на шийці (рис. 2; 1-6, 8). В одного екземпляра наліп прикрашено пальцевим вдавленням (рис. 2; 4). Ще в одному випадку наліп знаходиться на вінчику (рис. 2; 7), однак цей фрагмент відрізняється від інших за технологією виготовлення і знайдений в межах скупчення, яке розглядатиметься нижче. Слід зауважити, що згадані наліпи найшвидше мали не тільки орнаментальну, а й утилітарну функцію.
    До другої групи належить посуд з шнуровим орнаментом. Відтиски шнура нанесені на шийки, тулуб та ручки посудин, переважно відтиски подвійні (рис. 3; 1, 2, 5, 8-11, 13), рідше трапляються одиничні, розташовані неподалік один від одного (рис. 3; 6, 17), в одному випадку відтиск потрійний (рис. 3; 4). Шнуровий орнамент може поєднуватись з вертикальними смугами (рис. 3; 16, 17) та пальцевими вдавленнями (рис. 3; 13). Ця група та попередня є основними для кераміки такого типу в межах регіону середньої течії р. Ікви [Ткач, 2007, с. 580].
    До третьої орнаментальної групи належать уламки посуду, прикрашеного пальцевими вдавленнями та зерноподібним штампом (рис. 3; 12, 14, 15, 18). Слід зауважити, що і формою посуду, ця група є відмінною від попередніх.
    Розглянута група посуду має різну культурну інтерпретацію. І. К. Свєшніков відносив розглядуваний регіон до меж розповсюдження городоцько-здовбицької культури [Свєшніков, 1974, с. 80], основним його опонентом є Я. Махнік, який відносить ці пам’ятки до мєжановіцької та стжижовської культур [Machnik, 1991. s, 15]. На наявність мєжановіцьких матеріалів серед кераміки поселення Усичі та Торчин звертав увагу М. А. Пелещишин [Пелещишин, 1971, с. 98, 101], у своїй пізнішій публікації він зайняв обережну позицію у трактуванні матеріалів цього періоду, зауваживши наявність поєднання рис, притаманних як городоцько-здовбицькій, так і стжижовській, почапській та мєжановіцькій культурам в кераміці поселення в Хрінниках [Пелещишин, 1998, с. 163]. В останніх публікаціях, присвячених цій темі також зустрічаємо подібний підхід, однак городоцько-здовбицька культура окреслюється як окреме явище [Бунятян, 2008, с. 10-18; Самолюк, 2007, с. 71]. Автор розглядає згадану кераміку як мєжановіцьку [Ткач, 2007, с.574, 577-581], відносячи до цієї культури пам’ятки басейну середньої течії р. Ікви, однак не розповсюджує це твердження на пам’ятки басейнів р. Стубли та р. Устя, де, власне і було досліджено І. К. Свєшніковим епонімні і основні пам’ятки ГЗК [Ткач, 2007, с.612, 613].
    Друга група кераміки належить до стжижовської культури. Практично вся вона зібрана на ділянці 1, в межах виявленого скупчення і поряд з ним, лише 2 уламки було знайдено на ділянці 3. Кераміка має коричневий, рідше сірий колір, домішку піску та шамоту в глиняному тісті, випал слабший, ніж у мєжановіцької. Обробка поверхні неоднакова у різних посудин – більшість вкрита зовні, іноді і всередині розчосами, нанесеними по вологій глині, інші мають згладжену і лощену поверхню, іноді поверх розчосів. Серед посудин є вінчики амфор (рис. 4; 1, 5, 7) з вертикальною, або легко вигнутою шийкою, валикоподібними або окремими потовщеннями на шийці та горщиків з дугоподібною шийкою (рис. 4; 6, 8). Ще одна посудина мала потовщені вінця (рис. 4; 2).
Орнаментація посуду різноманітна, переважно штампова, в тому числі і виконана за допомогою коротких відрізків шнура (рис. 4; 1-3, 5-8), горизонтальний і похилий подвійний шнуровий орнамент (рис. 4; 7, 9), тонкі вертикальні риски (рис. 4; 1).
    Третя група кераміки, як і друга, за незначними винятками зібрана в межах скупчення і навколо нього на ділянці 1. Посуд має світло-сірий та жовтуватий колір, часто тришарову структуру на зламі, домішку піску, рідше з дрібною жорствою в глиняному тісті. Випал добрий, черепок значно міцніший ніж мєжановіцькі і стжижовські. Поверхня іноді вкрита дрібними тонкими розчосами, несхожими на стжижовські, в інших випадках згладжена, рідше пролощена. Провідною формою посуду є горщик з біконічним тулубом з заокругленими боками та дещо розхиленою шийкою. Орнамент зональний, складається з трикутного валика при основі шийки, часто розчленованого пальцевими або нігтевими вдавленнями, насічками, штампом (рис. 5; 1, 2, 5-8, 12, 14). В одному випадку валик розташовано біля денця, яке має закраїну (рис. 5; 13). В частини посудин вінчик також має закраїну або потовщений (рис. 5; 2, 3, 5, 6). Орнаментація вінчика складається з різних типів штампів (рис. 5; 1-3, 6, 10), або відсутня (рис. 5; 5, 12). Під валиком частина посудин має орнамент з заглиблених похилих ліній чи штрихів (рис. 5; 8, 9, 14), на одній посудині валик відсутній і цей орнамент заходить і на шийку (рис. 5; 11). У кількох екземплярів шийка орнаментована рядами нігтевих відтисків, штампу (рис. 5; 3, 4, 10).
Посуд цієї групи дослідники пов’язують з культурою багатоваликової кераміки [Бандрівський, 1997, с. 138-141; Березанская, Отрощенко, Чередниченко, Шарафутдинова, 1986, с. 10, 25, 31-33, рис. 1,2,3]. Він трапляється в спорудах разом з керамікою стжижовської культури [Свешников, 1990, с. 75-76].
    Кілька уламків кераміки не належать до вищеописаних груп. Стінка посудини сірого кольору, з домішкою піску в глиняному тісті має орнамент з штрихів, характерний для середньодніпровської культури (рис. 4; 4). Ще два уламки, знайдені в межах скупчення близькі один до одного за технологією виготовлення. Вони мають коричневий колір, нерівну горбкувату поверхню, слабкий випал і домішку шамоту і жорстви в глиняному тісті. Це вже згаданий уламок з наліпним гудзом на вінчику (рис. 2; 7) та стінка черпака (?), прикрашена комбінованим шнуровим орнаментом (рис. 4; 10). Глиняне тісто цих виробів найближче до стжижовського, не виключено, що обидва є стжижовськими репліками мєжановіцьких посудин.
    Крем’яні вироби знайдені на поселенні у великій кількості, але зважаючи на його багатошаровість, довелося обмежити їх перелік тими, аналогії яким відомі з досліджених споруд розглядуваного періоду.
    Сокири мають трапецієподібну форму, лінзовидні в січенні, лезо, а іноді і більша частина сокири шліфовані (рис. 6). Один екземпляр виготовлений недбало (рис. 6; 5). Ще в одної сокири дещо розширене лезо (рис. 7; 2). Майже всі сокири мають сліди ремонту, повторного загострювання леза ретушшю, повторну шліфовку, дрібні сокири зазвичай є переробленими із зламаних більших. Знайдено також заготовки сокир (рис. 7; 1). З масивної заготовки виготовлене знаряддя з лезом, подібним до стамески (рис. 7; 3). Подібну функцію очевидно відігравало знаряддя на масивному відщепі (рис. 9; 6). Знайдено сокироподібний виріб на відщепі з двохстороннім загостренням леза (рис. 7; 4).
Наконечник списа, виявлений на пам’ятці, також був підданий переробці. Від початкового виробу залишився черешок і половина пера, друга була сточена крутою двохсторонньою ретушшю (рис. 7; 10). Трикутне вістря стріли на відщепі було відремонтоване після поломки. Для цього було наново загострено ретушшю кінчик (рис. 7; 9).
    Свердла виготовлені на відщепах, жала оброблені ретушшю (рис. 7; 6-8, 11, 12). 
    Ножі виготовлені на довгих рівних відщепах з кіркою. Вони мають одне або два леза, один виготовлений на відщепові, знятому з леза сокири (рис. 8; 3-5, 7). Для різання вживались і відщепи довільної форми, з загостреними ретушшю краями, або без вторинної обробки (рис. 7; 6, 10). Два знаряддя, подібні до ножів, мають пильчасте, дуже спрацьоване лезо (рис. 8; 1, 2).
    Скребки кінцеві, на вигнутих відщепах (рис. 9; 5, 7), скобелі мають одне чи кілька лез (рис. 9; 2, 3). Одне знаряддя поєднує функції ножа і скребка (рис. 9; 1).
    Серпів знайдено два, від обох лишились нижні частини. Вони виготовлені у техніці двохстороннього ретушування і належать до поширеного на пам’ятках епішнурових культур типу (рис. 8; 9, 10).
    До знарядь, призначених для виробництва належать відбійники сферичної та видовженої форми, трапляються і аморфні. Знайдено ретушер, виготовлений у двосторонній техніці (рис. 7; 5). Про виробництво знарядь на поселенні свідчать численні відщепи та заготовки (рис. 9; 4).
    Пряслиць знайдено чотири. Два з них виготовлені з стінок мєжановіцьких посудин (рис. 2; 2, 11). Ще два виготовлені з ідентичної мєжановіцькому посуду глиняної маси, одне має підлощену поверхню (рис. 2; 9). Інше має отвір квадратної форми, імовірно проколотий мідним шилом (рис. 2; 10). 
    Кістяну шпильку з отвором у верхній потовщеній частині знайдено на ділянці 1 (рис. 4; 11). Заготовка подібного вироба знайдена на ділянці 1 (рис. 4; 12). В межах скупчення знайдено квадратну пластину з емалі ікла свині з отворами по кутах (рис. 4; 14) і заготовку або відрізок з ікла (рис. 4; 13). Частину прикраси з мушлі Unio було знайдено поруч з скупченням (рис. 4; 15).
    Матеріали, зібрані на поселенні, дозоляють розмістити його серед чималої кількості епішнурових пам’яток регіону, однак особливості зібраного комплексу змушують розібрати ряд питань. Насамперед це співвідношення виявленого у вигляді розораного скупчення об’єкта з стжижовськими та багатоваликовими матеріалами з основним мєжановіцьких комплексом. Така локальність є одиничною серед обстежених пам’яток Дубенщини, приблизно подібною можна назвати лише ситуацію на поселенні Дубно-Сурмичі-3, де простежено значну ділянку, де стжижовська і багатоваликова кераміка відсутні при наявності мєжановіцької кераміки, однак ділянка, де вони трапляються, на відміну від Тараканова-5 має значні розміри. Посудини з гудзами на шийці, репрезентативні для класичної фази мєжановіцької культури, нібито мають свідчити про синхронність поселення стжижовській культурі. Однак саме на найближчій до Тараканова-5 пам’ятці, яка досліджувалась розкопками – Дубно-Волиця (знаходиться на протилежному березі Ікви) в досліджених змішаних комплексах посуду з гудзами немає [Самолюк, 2007, рис. 2; рис. 5; рис. 7; рис. 8; рис. 10]. З підйомної збірки автора з цієї пам’ятки походить лише 1 уламок такої кераміки, до того ж знайдений на значній віддалі від ділянки, дослідженої В. О. Самолюком. Відсутній такий посуд і на поселенні Хрінники-11(Високий берег) в спорудах, де є мєжановіцька і стжижовська кераміка, натомість в тих об’єктах, де стжижовська кераміка відсутня, такий посуд трапляється. Наявний він і на поселенні Хрінники-8, де стжижовської кераміки не виявлено. Тож хронологія посуду з гудзами не є достеменно з’ясованою щонайменше для регіону середня течія Ікви - Стир і його не можна впевнено синхронізувати з стжижовської культурою. Насторожує і відсутність на поселенні ще одного типу посуду, характерного для змішаних поселень МК, СК і КБК – реплік багатоваликових посудин з мєжановіцького глиняного тіста [Ткач, 2007, с. 574]. Таким чином одинока споруда із змішаним комплексом СК, КБК і, очевидно, МК могла існувати і пізніше періоду існування поселення МК, що не дивно, враховуючи наявність поруч потужного поселення Дубно-Волиця, для якого характерні подібні змішані комплекси. В такому випадку поселення МК за аналогіями з Хрінників можна вважати синхронним Хрінникам-8 і ранньому достжижовському етапу Хрінників-11.

                                                                 Примітки та скорочення


Епішнурові культури – минула назва: культури шнурової кераміки.
СК – стжижовська культура
МК – мєжановіцька культура
КБК – культура багатоваликової кераміки


                                                                           Ілюстрації

Рис. 1. Поселення Тараканів-5. Фото з півночі і план.
Рис. 2. Тараканів-5. 1, 3-6, 8 - кераміка мєжановіцької культури; 2, 9-11 – пряслиця; 7 – уламок кераміки з скупчення.
Рис. 3. Кераміка мєжановіцької культури.
Рис. 4. Тараканів-5. 1-3, 5-9 – кераміка стжижовської культури; 4 – кераміка середньодніпровської культури; 10 - уламок кераміки з скупчення; 11, 12 – вироби з кістки; 13, 14 – вироби з ікла свині; 15 – прикраса з мушлі Unio.
Рис. 5. Тараканів-5. Кераміка культури багатоваликової кераміки.
Рис. 6. Тараканів-5. Крем’яні вироби.
Рис. 7. Тараканів-5. Крем’яні вироби.
Рис. 8. Тараканів-5. Крем’яні вироби.
Рис. 9. Тараканів-5. Крем’яні вироби.

                                                                          Література

1. Бандрівський М. С. Відкриття пам’яток культури багатоваликової кераміки на Львівщині.//Археологія, №1, 1997. – с. 138-142.
2. Бардецький А. Багатошарове поселення Тараканів-5 і його місце серед археологічних пам’яток Дубенщини.// Записки Наукового товариства студентів та аспірантів ім. О. Оглоблина. – Вип. 2. – Острог, Національний університет «Острозька академія», 2003. – с. 12-15.
3. Бардецький А. Поселення тшинецько-комарівського культурного кола Тараканів-5 на Дубенщині і його місце серед пам’яток епохи пізньої бронзи Волині.// Нариси культури давньої Волині. За заг. ред. канд. іст. наук Г. В. Охріменка. – Луцьк, Волинська обласна друкарня, 2006. – с. 423-434.
4. Березанская С. С., Отрощенко В. В., Чередниченко Н. Н., Шарафутдинова И. Н. Культуры эпохи бронзы на территории Украины. – Киев. Наук. думка, 1986. – 154 с.
5. Бунятян К. П. Городоцько-здовбицька культура: проблемна ситуація.// Археологія. - 2008. - №3. – с. 10-20.
6. Пелещишин М. А. Нові поселення стжижовської культури на Волині// Археологія. – 1971. - №1. – с. 89-93.
7. Пелещишин М. Деякі питання історії племен шнурової кераміки у міжріччі Горині і Стиру.// Волино-Подільські археологічні студії. Вип. І., Львів. – 1998. – с. 160-192.
8. Прищепа Б. А., Ткач В. В. Археологічне обстеження околиць Дубна.// Археологічні відкриття в Україні 1997-1998 рр. – К., 1998. – с. 134 - 135.
9. Прищепа Б.А. Ткач В.В. Нові дослідження пам’яток культури кулястих амфор між Стиром і Горинню.//Нариси культури давньої Волині. – Луцьк.: Волинська обласна друкарня, 2006 – с. 218-235.
10. Самолюк В. О. Поселення стжижовської культури на р. Іква на Волині.// Археологія. - 2007. - №3. – с. 58-72.
11. Свєшніков І. К. Історія населення Передкарпаття, Поділля і Волині в кінці ІІІ – на початку ІІ тис. до н. е. – К., 1974.
12. Свешников И. К. Культуры шнуровой керамики: ранний период бронзового века Прикарпатья и Волыни.// Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья. Энеолит, бронза и раннее железо. – К., 1990. – с. 49-77.
13. Ткач В., Бардецький А. Нові пам’ятки тшинецької культури поблизу м. Дубно. // Вісник Нетішинського краєзнавчого музею. - №2-3, Нетішин, 2003-2004. – с. 148 – 155.
14. Ткач В. Археологічні дані про місто Дубно та його околиці в ХІV – XVI ст.// Острогіана в Україні і Європі. Матеріали міжнародного наукового симпозіуму (Велика Волинь т.23) 29-30 червня. – Старокостянтинів, 2001. – с. 233 – 238.
15. Ткач В. Два поселення ХІІ – ХІІІ ст. біля с. Тараканів.// Літописний Губин в контексті історії Болохівської землі. (ХІІ – ХІІІ ст.) Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 26 червня 2004 р. Київ – Хмельницький – Кам‘янець-Подільський – Староконстантинів, 2004 – с. 176-183.
16. Ткач В. Пам’ятки доби ранньої бронзи в середній течії р. Ікви (культури шнурової кераміки). // Охріменко Г., Скляренко Н., Каліщук О., Ткач В., Романчук О. Олександр Цинкаловський та праісторія Волині. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2007. – с. 571-708.
17. Mahnik J. Stosunki kulturowe w Ewropie srodkowowshodniej na przelomie neolitu I epoki brazu (wubor zajadnien)/ Schylek neolitu I wczesna epoka brazu w Polsce Srodkowowschodniej. – Lublin, 1991. – s. 209-252.3
Рис. 1
Рис. 2
Рис. 3
Рис. 4
Рис. 5
Рис. 6
Рис. 7
Рис. 8
Рис. 9


Категорія: Мої статті | Додав: duben (01.01.2009) | Автор: Ткач Віталій
Переглядів: 1605 | Коментарі: 3 | Рейтинг: 5.0/3 |
Всього коментарів: 3
3  
Додано фото вістря стріли з Тараканова-5:

http://duben.ucoz.ru/photo/tarakaniv_5/5-0-242

2  
На сайт додано фото кістяної шпильки із цієї пам'ятки:

http://duben.ucoz.ru/photo/tarakaniv_5/5-0-239

1  
Фото:
пряслице http://duben.ucoz.ru/photo/5-0-131
бляшка з ікла http://duben.ucoz.ru/photo/5-0-130

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017 | Хостинг від uCoz