Понеділок, 25.09.2017, 8:32:10Головна | Реєстрація | Вхід

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Наше опитування

Як ви ставитесь до колекціонерів археологічних артефактів?
Всього відповідей: 217

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Каталог статей
Головна » Статті » Мої статті

Археологічний комплекс пам’яток Дубно-Волиця. Історія досліджень, культурні нашарування, знахідки.

Ткач Віталій

Археологічний комплекс пам’яток Дубно-Волиця. Історія досліджень, культурні нашарування, знахідки.

 

Археологічна пам’ятка Дубно-Волиця була відкрита М. І. Островським в 1926 році. В 30-х роках ХХ ст. на території пам’ятки було зруйновано гробницю культури кулястих амфор [4, 45], в 1947 році розкопки на поселенні проводив М. Ю. Смішко [5, 352], в 1960 році воно було обстежене П. А. Рапопортом, в 1975 та 2003 роках в околицях пам’ятки випадково виявлено скарби крем’яних серпів доби бронзи [4, 45; 8, 163], в 1993 та 2004 роках тут проводив розкопки В. О. Самолюк [3, 58], 1995-2007 роках поселення обстежувалось В. В. Ткачем [1, 135], в 2007 році Б. А. Прищепою та В. В. Ткачем було здійснено невеликі рятівні дослідження. Рішення про охорону цієї пам’ятки було прийнято виконкомом Ровенської обласної ради депутатів трудящих 17 березня 1970 року під номером 102. Знахідки, виявлені на території пам’ятки в різні роки передавались у фонди Дубенського краєзнавчого музею (пізніше – заповідника), Рівненського обласного краєзнавчого музею, частина потрапила до музеїв Львова.

За період досліджень пам’ятки розширювались уявлення про неї, з часом стало зрозумілим, що це одна з найбільших пам’яток регіону. На даний час виявлені розміри поселення, з’ясована кількість культурних нашарувань. Пам’ятка займає корінну правобережну надзаплавну терасу р. Ікви, від залізничного мосту, частково знаходячись під сучасною забудовою Страклова, на півдні її межею є ставки біля району Волиця (рис. 1;1). Оскільки саме тут було виявлено перші знахідки, пам’ятка отримала свою назву саме від Волиці, на той час – села. Тераса порізана невеликими балками і утворює 5 мисів, що дало підставу В. О. Самолюку виділити тут ряд окремих пам’яток. Втім, наявність значної кількості різночасових нашарувань, які часто не перериваються і в балках, поховальних пам’яток та скарбів дозволяє сприймати пам’ятку Дубно-Волиця як єдиний складний археологічний комплекс, довжина якого 1,7 км, ширина в різних місцях від 70 до 200 м.

На даний час на пам’ятці відомі сліди 16 різночасових поселень та стоянок, могильник, численні крем’яні майстерні та 2 скарби.

Палеоліт. Сліди стоянки фіксуються по краю тераси, в основному на І мису (відлік мисів ведеться з північного заходу, першим є той на якому розташовано Страклів). Зібрано вироби з слабо патинованого кременю – нуклеуси, пластини та вироби на них, різці (рис. 2;1). Не виключено, що тут існувало кілька різночасових стоянок, які із-за нечисленності матеріалу ще не виділені.

Мезоліт. З території І та ІІ мисів пам’ятки походить невелика кількість крем’яних виробів, в тому числі асиметричне мікролітичне вістря (рис. 2;2).

Енеоліт. На території пам’ятки зібрано значну кількість кераміки волино-люблінської культури (рис. 2;4), однак на ІІІ мису вона майже не траплялась, що може свідчити про два окремі поселення. Трапляються також окремі вироби маліцької та пізньотрипільської культур. Кераміка культури кулястих амфор зібрана в значній кількості на всій території (рис. 2;3), знайдено також сокири з кременю та опоки, характерні для цієї культури, на IV мису виявлено сліди виробництва крем’яних сокир [2, 220]. Знайдено також кістяний амулет та вістря, які можуть належати до цього періоду (рис. 2;8,13).

Доба бронзи. В ранній період доби бронзи на поселенні мешкає потужна громада носіїв стжижовської культури з яскраво вираженим ремісничим характером. Основним заняттям населення було виготовлення серпів та сокир з якісного волинського кременю [3, 58-72]. Разом з ними тут проживали носії культури багатоваликової кераміки та мєжановіцької культури [9, 574]. До цього періоду належать Страклівський та Волицький скарби крем’яних серпів [4, 45; 8, 163]. З поверхні пам’ятки зібрано велику кількість знахідок – крем’яні серпи (рис. 2;5), вістря стріл (рис. 2;9,10) та дротиків (рис. 3;4,5), проколки (рис. 2;11,12), ножі, скребки, скобелі та ін., кам’яну сокиру (рис. 2;6), кістяний інструмент для обробки кременю (рис. 2;7) та намистину (рис. 2;14), кераміку стжижовської (рис. 3;1), мєжановіцької (рис. 3;3) та багатоваликової (рис. 3;2) культур, пряслиця з стінок посуду (рис. 2;15). В пізню добу бронзи територія пам’ятки була заселена носіями тшинецько-комарівської культурно-історичної спільності [6, 148]. Зібрано кераміку (рис.3; 7-9,12-14), пряслиця (рис. 3;10,11), крем’яне вістря стріли (рис. 3;6), уламки серпів.

Ранній залізний вік. На всій території пам’ятки зібрано значну кількість кераміки могилянської групи ранньозалізного віку(рис. 4;1,2). Крім того знайдено крем’яні серпи характерні для цієї групи. В 1947 році на V мису М. Ю. Смішком було виявлено цілий горщик [5, 364].

Римська доба. Розвідками виявлене поселення зубрицької культури слов’ян-венедів І – кінця ІІ ст., яке займало І та ІІ миси. Зібрано незначну кількість кераміки (рис. 4;3). Поселення германського племені готів – носіїв вельбарської культури займало всю територію пам’ятки. Зібрано велику кількість кераміки, в тому числі багато орнаментованої (рис.4;6-8), пряслиця, серед яких є вироби з орнаментом та одне з руноподібними знаками (рис. 4;4,5,11), уламки пізньоантичних амфор, скляні намистини (рис. 4;12,13), кістяну шпильку [10, 71].

Середньовіччя. Починаючи з VI ст. територія пам’ятки була заселена можливо безперервно, хоч поселення займали різну площу. Зібрано значну кількість кераміки VI VII (рис. 4;9) та VIII- IX (рис. 5;1,2) ст., Х – початку ХІ ст. (рис.5;3). Поселення, особливо в останній з цих періодів, займало велику площу. До нього належать також залізні ножі, глиняні пряслиця, гральні лишки (рис. 4;10; рис. 5;5-8). Натомість в ХІ – на початку ХІІ ст. заселеним був тільки V мис (рис. 5;4). В ХІІ – першій половині ХІІІ ст. тут існують два поселення, одне з яких займало І мис, друге – ІІІ -V миси. Крім кераміки (рис. 6;1) цього періоду знайдено уламки скляних браслетів (рис. 6;8-10), залізні ножі, точильні бруски, пряслиця з рожевого шиферу, одне з яких орнаментоване знаком з чотирьох ямок (рис. 6;11,12). Кераміки другої половини ХІІІ – початку XIV ст. (рис. 6;2) знайдено всього кілька фрагментів, очевидно після монгольського вторгнення життя тут ледве жевріло, натомість в кінці XIV – кінці XVI ст. тут існує знову два поселення, які займають приблизно ту ж площу, що і в ХІІ – першій половині ХІІІ ст. Одне з них можна пов’язати з історичним Стракловом. На V мису в цей час існував могильник, в культурному шарі тут  в 1939 р. знайдено монету 1492-1508 року [5, 353], а на поверхні – сліди розораної печі з глиняних вальків з включенням кераміки XV - XVI ст. (рис. 3,4). Знайдено також мідну і кістяну рукояті ножів (рис. 6;5-7), бойову сокиру (рис.1;2), точильні бруски, кресальні кремені.

В кінці XVI ст. більша частина території пам’ятки була назавжди покинута давнім населенням, окрім нинішнього Страклова, де зібрано матеріали XVII – початку ХХ ст. [7, 234-236]. Поселення цього періоду існувало приблизно в тих же межах, що і нинішня забудова.

Частину знахідок датувати важко, найімовірніше вони можуть належати  до доби Київської Русі. Це кістяні муфти рукоятей ножів та пряслице (рис. 1;4,5; рис. 6;13), мідний пінцет (рис. 1;3). Знайдено також речі пізнього часу – свинцеву пломбу (рис. 1;6), гільзи з клеймами від 1874 до 1917 року.

Пам’ятка Дубно-Волиця доволі часто згадується в наукових публікаціях. Найбільш цікавими для вивчення пам’ятки є публікації М. Ю. Смішка та В. О. Самолюка, присвячені безпосередньо поселенню, з ретельним описом знахідок, інші мають загальний інформативний характер, або ж описують окремі знахідки з поселення. Нині пам’ятка Дубно-Волиця часто грабується різними особами з метою наживи та колекціонування і безумовно потребує збереження і наукового дослідження.

 

Література

1. Прищепа Б. А., Ткач В. В. Археологічне обстеження околиць Дубна.// Археологічні відкриття в Україні 1997-1998 р.р. – К., 1998. – с. 134 - 135.

2. Прищепа Б.А. Ткач В.В. Нові дослідження пам’яток культури кулястих амфор між Стиром і Горинню.//Нариси культури давньої Волині. – Луцьк.: Волинська обласна друкарня, 2006 – с. 218-235.

3. Самолюк В. О. Поселення стжижовської культури на р. Іква на Волині.// Археологія, №3, 2007. – с.58-72.

4. Свєшніков І. К. Нікольченко Ю. М. Довідник з археології України. Ровенська область. К., 1982.

5. Смішко М. Ю. Дослідження пам’яток полів поховань в західних областях УРСР  у 1947 р. //АП, 1952, Т. 3. – с.352-365.

6. Ткач В., Бардецький А. Нові пам’ятки тшинецької культури поблизу м. Дубно. // Вісник Нетішинського краєзнавчого музею. - №2-3, Нетішин, 2003-2004. – с. 148 – 155.

7. Ткач  В. Археологічні дані про місто Дубно та його околиці в ХІVXVI ст.// Острогіана в Україні і Європі. Матеріали міжнародного наукового симпозіуму (Велика Волинь т.23) 29-30 червня. – Старокостянтинів, 2001. – с. 233 – 238.

8. Ткач В. Крем’яні жниварські знаряддя доби неоліту, енеоліту, бронзи та ранньозалізного віку за матеріалами з Дубенщини.// Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. До 150-річчя від дня народження Д.І. Яворницького. Випуск 3. – (Матеріали наукової конференції 24-25. 11. 2005 р.). – Рівне: Волинські обереги, 2005 – с.162 – 167.

9. Ткач В. Пам'ятки доби ранньої бронзи в середній течії р. Ікви (культури шнурової кераміки). // Олександр Цинкаловський та праісторія Волині. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2007. - с.571-709.

10. Ткач В. Пам'ятки вельбарської культури в басейні середньої течії р. Ікви.// Археологія, № 3 – 2005. – с. 69-77.
Категорія: Мої статті | Додав: duben (07.09.2008) | Автор: Ткач Віталій
Переглядів: 1718 | Рейтинг: 4.5/2 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017 | Хостинг від uCoz