Головна » 2011 » Червень » 6 » Священики агітуватимуть проти «чорних копачів»?
Священики агітуватимуть проти «чорних копачів»?
2:03:26
Виставлений недавно на продаж в інтернет-аукціоні архів УПА (за 3500 сторінок хотіли 500 тис. грн) укотре загострив проблему «чорних копачів» (саме таке означення пропонують вживати щодо тих, кого традиційно називали «чорними археологами»), і Львівська обласна рада створила відповідну тимчасову контрольну комісію, яка, зокрема, подала запити щодо цієї ситуації в Службу безпеки України, правоохоронні органи.
На вівторковому засіданні члени комісії вирішили, залучивши експертів (зокрема, історика, директора Національного музею жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Руслана Забілого, наукового співробітника відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, кандидата історичних наук Миколу Бандрівського, заступника директора КП Львівської обласної ради „Доля”, кандидата історичних наук, доцента кафедри археології ЛНУ ім. Івана Франка Ярослава Онищука) підготувати документ, який інформував би місцеву владу, громадські організації, населення, правоохоронні органи, працівників освіти, лісового господарства, а також служителів церкви про проблему та способи запобігти діяльності копачів.
Як відомо, «трофеї» «чорних копачів» мають в Україні досить специфічний статус: попри їхню нелегальність, їх відкрито демонструють на виставках, ними хваляться високопосадовці та олігархи. З одного боку, музеї втрачають експонати, а з іншого боку, в країні немає практики дослідження архівів приватних колекцій. «Держава не турбується про збереження документів у приватних колекціях — їх не страхують, не описують, оскільки в обласних архівів нема ні коштів, ні механізму. Речі, які перейшли в спадок, дуже часто зберігають у невідповідних умовах», — розповів Руслан Забілий.
За словами експертів, «чорні копачі» залучають до своєї «діяльності» місцеве населення: розпитують їх про місця поховань, представляючись членами відомих з преси пошукових організацій, і навіть роздають мешканцям в оренду металошукачі (придбати їх — не проблема)… Також такі нелегальні «археологи» провадять активну підготовчу роботу: вивчають праці археологів, де подано конкретну топографічну інформацію про могильники, камені, поховання, досліджують архіви, інформацію в Інтернеті, а також «орієнтуються на місцевості», зауважуючи свіжі розкопки.
Нелегальні «археологи», яких Львівщина приваблює, мають своєрідну спеціалізацію: одних цікавлять місця, пов’язані з історією XX ст. (криївки, бункери, поховання), інших — давні городища й поселення. Різними є «трофеї» в кожної з цих категорій: ті, хто орієнтований на мілітаристику, знаходять фотографії, документи, металеві предмети (ґудзики, пряжки, запальнички…), ті, хто полює на місцях розкопок класичної археології, можуть натрапити на золото, срібло, коштовне каміння, закцентував Микола Бандрівський.
Різний статус ці знахідки мають і на законодавчому рівні: за словами Ярослава Онищука, знахідки археологів є пам’ятками археології і власністю держави, а знахідки в місцях, пов’язаних із новітньою історією, мають лише статус пам’яток історії. Водночас колекціонерам відомо, що гачки з мундирів, пряжки, ґудзики, походять з розкопаних могил, тому постає ще й морально-етичне питання, зазначив Руслан Забілий.
Як додав Ярослав Онищук, провадити ексгумаційні роботи мають право лише спеціалізовані підприємства, і це передбачено статутом, а громадські організації можуть здійснювати тільки пошук місць поховання, не торкаючись кісток.
